П’ятниця 2-го тижня після П’ятдесятниці 

Мт. 9, 14–17: «Надійдуть дні, коли від них заберуть Молодого, і тоді будуть постити».

У церковній традиції у певні дні є приписаний піст. Часто ми звертаємо на це більшу увагу, часом меншу, часом взагалі не звертаємо уваги. Але Церква зі свого багатовікового досвіду  розпізнала, наскільки це потрібно для людей. І питання не є в тім, чи їсти якусь страву, чи не їсти. Бо, бачимо, що в інший період року ми ту ж саму страву можемо спокійно вживати. Через піст Церква нам заповідає, щоб ми вчилися керували собою, щоб бачили, наскільки ми залежні від чогось, без чого можемо обійтися.

Через призму посту ми бачимо, що у своєму житті ми залежні від багатьох речей, без якихось з них ми, може,  вже себе навіть не уявляємо. Саме через церковні пости Церква вчить нас ставати бути свобідним, вміти від того чи іншого не залежати, не бути рабами чогось.

І Господь показує нам сьогодні, що в дні, коли заберуть молодого, тобто – Христа, тоді його вірні будуть постити. Бо піст – це те, що преображує людину. Задумаймося, саме через недотримання посту людина вперше впала в раю. А тепер через дотримання посту людина поволі встає, стає більше свобідною і готовою повернутись до раю.

Рим. 5, 17–6, 2 «Як  через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так  через послух одного багато людей стане праведними»

Коли апостол говорить «багато людей», то має на увазі всіх. Усі люди через гріх Адама унаслідували цю гріховну природу, тому нас часто тягне до вчинків, які ми не хочемо робити. Ця гріховна природа – надщерблена, зранена, природа схильна до гріха – тягне нас до того, що противиться Божій науці. Але через смерть і воскресіння Ісуса Христа ми стали учасниками Життя Вічного, воно нам дароване. Життя в Царстві Небесному кожному з нас приготовлене.

Коли придивитися до нашого життя, то про ці дві речі ми дуже рідко згадуємо. Як і про свою гріховність, зраненість. Так і про те, що цю гріховність і зраненість можемо подолати через ласку і благодать, яку Він віддав через відкуплення нас від неволі гріха. У цьому контексті стають зрозумілими слова апостола Павла, який каже – все можу в укріпляю чому Христі. У Христі можемо подолати будь-які випробування, труднощі і спокуси. Все можливо для того, хто вірує в Господа.

+Венедикт