Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
  • Чтв, 18/06/2015 - 00:00

Четвер третього тижня після П’ятидесятниці

Мт. 10, 23–31 «Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть»

Часто в житті люди створюють нам неприємності, нерідко маємо терпіти якісь неприємні  обставини, а можливо, і несправедливість, біль, образи, кривду, прикрощі. Спілкуючись щодень з іншими людьми,  ми переживаємо чимало різних страхів, носимо в собі неспокій і остерігаємося майбутнього.

І Господь не дармо каже нам того не боятись. Він знає, які почуття переповнюють наші серця, однак наголошує, щоб ми не мали страху. Христос нам власним прикладом показує, що боятися не варто, бо усе в Божих руках.

Погляньмо на Христа, на Його Страсну Дорогу, на Його терпіння і страждання. Він не мав страху, що зроблять з Ним люди. Він знав, що вони нічого не зможуть зробити окрім того, що допустить Отець. Тому Ісус каже, радше, боятися того, що вбиває нашу душу, тобто того, що віддаляє нас від Бога і приводить до гріха. Не маймо страху перед будь-якими обставинами. Біймося грішити і віддалятися від Бога!

 

Рим. 8, 22–27 «Все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках»

Гріх Адама і Єви є найпереконливішою ілюстрацією, що жоден гріх не буває приватним, тобто таким, що несе шкоду лише тій людині, яка згрішила. Аж до нині людство пожинає наслідки того гріха: він  відбився на усю людську природу, а ще далі – на усю Вселенну, на всі створіння. Тому всі створіння, вся Вселенна очікує примирення людини з Богом. Коли людство буде примирятися з Богом, то це умиротворення, порозуміння буде входити у природу.

Це ми добре бачимо в житті святих, які були близько до Господа, і вся природа, птиці, звірі ставали близькі та гармонійні в стосунках з людиною. Примирюємося й ми, і навколо нас будуть примирюватися інші люди і уся Вселенна!

+Венедикт