Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
  • Чтв, 25/06/2015 - 00:00

Четвер 4 тижня по П’ятдесятниці

Мт. 11, 27–30 «Візьміть ярмо Моє на себе й навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим»

У своєму житті ми постійно прагнемо різних змін, хочемо досягати нових вершин у кар’єрі, навчанні, добробуті. І часто не можемо повірити, що те, що Господь уже послав в моє життя, це і є найкраще.

Найважче цього бути свідомим, коли настають різні труднощі, проблеми і клопоти. Саме про це сьогодні говорить Господь – взяти своє ярмо на себе, це значить прийняти життєву ситуацію, прийняти людину, прийняти подію, яку Господь послав. Прийняти? Бо повірити, що це дав Господь.

Коли зуміємо усе приймати, брати це ярмо на себе, то наше серце опанує мир. Якщо усвідомимо, що все стається не випадково, а за усім в нашому житті стоїть Господь, тоді будемо готові чинити Його волю у кожній хвилтні свого життя.

 

Рим. 11, 13–24 «А коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш корінь, а корінь тебе»

У своєму житті ми щось здобуваємо і осягаємо, щось завжди маємо, про що можемо сказати іншим, що ми цього досягнули. І ми живемо в свідомості та переконанні, що це є наша заслуга, наше досягнення. Ніхто цього в нас не відбирає і не відкидає. Але погляньмо, що були в нас б інші обставини, інші батьки, середовище, то ми не мали б того, що маємо, і не знати, ким ми б були.

 Якщо час від часу будемо роздумувати над тим, що все нам дає Господь, тоді побачимо, що дійсно нема нічого, чого б ми не одержали. Господь стоїть за усім нашим буттям, за нашим життям. Пам’ятаймо, що нема випадковостей, Бог дає сенс кожній нашій хвилині перебування на землі. Вміймо розпізнати за нашим життя і всім, що в ньому діється, Господа.

+Венедикт