П’ятниця  4 тижня по П’ятдесятниці

Мт. 12, 1–8 «Я милосердя хочу, а не жертви»

Кожен з нас дізнається про Бога все більше і більше, але жодне наше знання про Бога, не замінить нам особистих стосунків з нашим Творцем. Бо лише в особистому пізнанні ми зможемо чинити те, що Йому миле в кожній конкретній ситуації.

Господь вказує, що хоче милосердя, це ту на що ми здатні іщо в наших зусиллях. Це не лише дотримуватись традицій, обов’язків, але проявляти милосердя до кожної людини, яку Господь послав нам у конкретних обставинах нашого життя.

Маємо завжди пам’ятати, що все, що ми посідаємо в нашому житті, і те, що Бог нам обіцяє у житті вічному, було б неможливим без Божого милосердя. Будьмо, отже, милосердними, як наш Небесний Отець!

Рим. 11, 25–36 «Все бо від Нього, через Нього і для Нього»

Наше життя дуже коротке, в когось менше – в когось більше, але все одно – декілька десятків років, це небагато. І було б великою помилкою той короткий час витратити на марні прив’язання до земних речей, які лишаться на землі, коли ми помремо.

Якщо б люди пам’ятали, що ми всі вийшли від Господа, то б не забували, що треба саме для Нього жити і до Нього прямувати. Тому найліпшим для кожної людини є намагатися виконувати Божу волю і своїм життям прямувати до Його Царства, а не прив’язуватись до скороминучих речей..

+Венедикт