Неділя 5-та після П’ятдесятниці

Мт. 8, 28–9, 1 «І почали кричати:”Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?”»  

Христос ходив Гадаринським краєм і не зачіпав нікого, хто не потребував Його. А тут двоє біснуватих самі дають про себе знати, самі виявляють себе і свій стан. Це показує дуже важливу річ для кожного з нас. Христос був Богом, отже, був святим. І ця Його святість не давала злим духам комфортно почуватися, тому вони виявляли себе.

Так само і в нашому житті: що більше ми будемо змагати до досконалості і ставати святими, то більше будемо перемінювати світ, впливати на ті чи інших людей, їхні недоліки, вади. Як також на ситуації чи проблеми, які є навколо нас. Дуже важливою є праця над собою, переміна себе, зростання в досконалості, у святості. Тоді ми навіть нехотячи будемо навертати, преображувати, зцілювати інших. Отже праця над собою важлива річ не лише для нашого власного спасіння, а для спасіння цілого світу! 

Рим. 10, 1–10 «Моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися»

Є певні особи, які дорогі нашому серцю, ми за них турбуємось, дбаємо, переживаємо, щоб вони були щасливі, здорові, що б все добре у них було в житті. Але життя, яким би воно не було – чи більше труднощів, чи менше, чи більше вигод, чи менше  – воно закінчиться, і перед нами буде вічність. Тому важливо найперше дбати про освячення і спасіння кожної людини.

На силу ми не можемо когось спасати і освячувати. Але важливий для нас є інструмент, на який сьогодні вказує апостол, це – молитва. Маємо пам’ятати в молитві тих людей, яких Бог поставив на нашій життєвій дорозі, взивати до Бога, щоб вони провадили життя досконале, щоб вони ішли дорогою спасіння.

+Венедикт