Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
  • Чтв, 09/07/2015 - 00:00

Четвер 6 тижня після П’ятдесятниці

Мт. 13, 36–43:  «Хто має вуха, нехай слухає!»

Ми в своєму житті багато чули і багато знаємо. Але чи це, що ми чули, ми дійсно почули? У народі часто кажуть, що в одне вухо влітає, а в друге вилітає. Скільки інформації ми чули за своє життя? Для прикладу, як багато було проповідей, наук, реколекцій? Але одна річ слухати, а інша річ почути. Тому Господь говорить:” Хто має вуха, нехай слухає!”

Потрібно завжди вслухатися, «вчуватися», або як кажемо на богослужінні – «Будьмо уважні». Господь постійно нам промовляє і навчає, як Він промовляв до своїх учеників, апостолів. Навколо Ісуса ходили тисячі, але лише одиниці вслухалися, послухали і пішли за Ним.

І до тепер Господь промовляє не тільки до тисяч, а до мільйонів, мільярдів людей, але не всі йдуть за Ним. Йдуть ті, хто не тільки слухають Його, але вслухаються і чують, що Господь промовляє до них. Тож вслухаймося, як через події в нашому житті Господь промовляє до кожного з нас!

 

1 Кор. 3, 18–23 «Мудрість цього світу – глупота в Бога»

Коли поглянути на цей світ, то багато людей хочуть почуватися і виглядати мудрими. Також зустрічаємо багато дійсно мудрих і досвідчених людей, які нам допомагають чи порадами, чи своїми знаннями. Але однаково, кого б ми не взяли на землі бачимо, що їхнє знання чи їхня мудрість є обмежена. І не тільки обмежена, а й суб’єктивна, бо часто дуже мудрі люди не можуть знайти між собою порозуміння, тому що бачать ту чи іншу проблему зі свого боку.

Саме тому апостол каже, що саме ця мудрість є глупота в Бога, бо ми бачимо по-своєму, дивимось на світ з свого вікна, зі своєї перспективи. І лише коли ми наближаємось до Бога, живемо молитовним життям, церковним життям, духовним життям, все більше здобуваємо ту мудрість, яка може бачити світ з різних боків, тобто Божими очима.

+Венедикт