Середа десятого тижня

Мт. 21, 28-32

Дивними для нас можуть видаватися слова нашого Спасителя, що «митарі й блудниці вас випереджують у Царстві Божім». Коли людина робить гріх і зло, однак має відвагу собі в цьому признатися, це вже є добра основа до перемін.

 Христос каже, що Він прийшов не до праведників, а до грішників.  Чому так? Тому що Бог прагне допомогти кожній людині, бо любить кожну людину, а це - однаково праведника і грішника. Але ця Божа поміч може прийти лише туди, де хтось відчуває в цьому потребу. Людина, коли вона усвідомлює свої гріхи, слабості, немочі  може отримати від Бога допомогу. Це подібно до того, як є з хворобою… лікарі ж не бігають за людьми, намагаючись кожного вилікувати. Людина, яка усвідомлює себе хворою, приходить до лікаря і він її лікує. Так само і людина, яка відчуває, що має потребу в помочі Божій, приходить до Господа і Господь допомагає їй.

Саме тому Господь каже, що митарі й блудниці випередять у Царстві Небесному, значить ті, які усвідомили свій стан гріховності. Не ті, які чинять гріх, випередять, а ті, які свідомі свого гріха і свідомі свого стану, але потребують цієї Божої помочі.

Бог є Той, Який завжди прагне нам допомогти, але Він може допомогти лише коли ми будемо відчувати потребу Його помочі. 

1 Кор. 16, 4–12 «Надіюсь бо деякий час у вас перебувати, коли те Господь дозволить»

Який гарний приклад подає нам апостол Павло. Він мав дуже різні плани, наміри, багато проповідував, багато подорожував, мало затримувався на місці. Для того, щоб це все робити, мусів складати плани, мати певні задуми. Але поруч з цим він завжди шукав Божої волі. Він, певно, пропонував Господові свої плани, але завжди вибирав те, чого від нього чекав Бог. Це було для нього найбільшим добром.

І так само для нас пізнавати і чинити Божу волю є правдивим і найбільшим добром. Ще ніхто ніколи не був засоромлений, якщо хотів подобатися Богові. Бо хоч і на землі така людина, яка живе для Бога і Його Царства, може не завжди отримати своєї нагороди, то точно отримає її у Вічності.

+Венедикт