Субота 21-го тижня

Євангеліє

Лк.6,1-10

 «Син Чоловічий – Владика і суботи»

 У релігійному житті ми звикли виконувати ті чи інші практики, постанови. Виконуючи їх ми не раз витворюємо певний тип наших стосунків з Богом.

Часто ми не усвідомлюємо, що це лише засоби, які провадять нас до Бога і не мають жодної цінності самі в собі. Ми можемо їх змінювати, адже для кожної людини вони є інакшими.

 Дуже важливо розуміти, що Господь є єдиною нашою ціллю, а все інше – засоби, які ми застосовуємо, щоб до Нього наблизитися.

Апостол

2 Кор. 3, 12–18

«Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим обличчям віддзеркалюємо Господню славу й переображуємось у його образ»

Християнство перших віків було не тільки проголошенням Доброї Новини, а також виявом віри через особи християн. Як і Мойсей, про якого сьогодні згадує апостол, після перебування з Господом настільки сіяв, що інші не могли подивитись на нього, так само і християни були відображенням Божественної слави.

Світ, як тоді, так і тепер, потребує цього сяяння. Бог потребує своїх свідків. Якщо ми не сяємо, якщо ми і наше життя не вказуємо на Господа, то ми вказуємо на щось інше. Образ Божий є в кожній людині. Але людина або дає цьому образу виявитись і засяяти, або ж ні.

Часто ми дозволяємо, щоб життєві проблеми і клопоти цей образ прикривали. Стараймося щораз більше прикладати зусиль, щоб Образ Господній віддзеркалював славу Творця, на образ і подобу Якого ми сотворені.

+ Венедикт