Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
  • Нед, 23/08/2015 - 00:00

Дванадцята неділя

Мт.19. 16–22 «Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі»

Кожний з нас від свого народження, відколи лише наші очі побачили цей світ, постійно щось накопичує. Спочатку знання, а потім досвід, коли росте фізично, починає накопичувати різні матеріальні речі. Ми всі щось посідаємо, кожен з нас чогось досягнув ужитті… І з одного боку – ми віримо в Бога, живемо християнським життям, але з іншого – часто ми уповаємо на те, чого ми досягнули в житті: чи свої знання, чи досвід, чи статки…

У сьогоднішній Євангелії Господь каже: піти і продати все що маєш і цілковито довіритися Богові, бути убогим, тобто бути в Бога, покладатися на Бога.

Як бачимо, той юнак не мав в собі потрібної відваги, щоб покластися цілковито на Бога і пам’ятати, що Господь є Той, Хто подбає про людину, навіть коли батько і матір її полишать.

Вчімося, може неодразу, не в одну мить, однак щораз більше покладатися на Бога, не на свої знання досвід і на своїх друзів, навіть не на свою віру, але покладатися на Бога, вчитися довіряти Йому, які б ситуації не складалися в нашому житті.

 

1 Кор. 15, 1–11 «Благодаттю Божою я є те, що я є»

Коли ми придивимось уважніше до учеників, апостолів Христових, до святих, до всіх тих, що оточують нас, ми побачимо, що всі вони слабі були і зараз є немічні і слабі. Вони не були «супергерої» чи «надлюди», вони були звичайними людьми, які були сповнені своїх вад, недоліків, пристрастей, слабкостей.

Але чим відрізняються апостоли, святі Христові від нас? Тим, що вони дозволили благодаті Божій діяти в них, те, що вони дозволяли Богові діяти через них. Що заважає нам все більше уповати на Бога, все більше дозволяти Богові діяти через нас? І Бог, як Він діяв через учеників і апостолів, як діяв через святих, може діяти своєю благодаттю через кожного з нас. 

+Венедикт