Вівторок тринадцятого тижня

Мр. 3.13–19 "Дав їм владу виганяти бісів"

Бачимо, що коли Господь кличе для місії апостолів, то не просто вибирає, але дає їм силу, як каже Євангеліє: «владу виганяти бісів». І виглядає, що апостоли не були надто готові до цього. До того ж, тоді були люди набагато освіченіші від них: фарисеї, садукеї, книжники, які зналися на Законі Божому. Але Христос вибирає саме апостолів. І це справжня таємниця Божого покликання.

Отак у нашому житті треба усвідомлювати, якщо Господь вибрав для нас батьків, батьківщину, що нам треба жити в тих чи інших обставинах, в тім чи іншім історичнім періоді. В той же час Він дає також нам силу і спроможність це все гідно перейти.

Яскравим прикладом цього є святі. Жодні обставини не були владні над ними. Це дуже важливо пам’ятати. Ми ж часто говоримо – так склалися обставини, це від мене не залежить… Однак мусимо бути свідомими, що жодні обставини не можуть мати над нами влади. Адже Господь у будь-якій ситуації дає нам спроможність і можливість жити чесно, справедливо, побожно і свято.

2 Кор. 8, 16–9, 5 «Бо ми дбаємо за добро не тільки перед Богом, але й перед людьми»

Деколи здається, що ми, християни, немовби живемо в своєму світі. Так, ми ходимо до храму, сповідаємось, причащаємось, належимо до тих чи інших християнських товариств і спільнот, бо так дбаємо про свої стосунки з Богом. І це надважливе у нашому житті. Але часто ми, ті ж самі християни, не зауважуємо багатьох людей навколо нас, які потребують нашої допомоги чи просто уваги.

Часто бачимо, що людям легше пожертвувати свої гроші, аніж  час, увагу, пораду. Тож спробуймо ми, як християни, придивлятись до людей, яких поставив навколо нас Господь, і дбати про них тим. Ось чим можемо послужити завжди – своїм за ангажуванням у їхнє життя!

+Венедикт