Субота тринадцятого тижня

Мт. 22,15-22 «Віддайте ж кесареве – кесареві, а Боже – Богові»

У більшості випадків, коли ми цитуємо цей стих: «Віддайте ж кесареве – кесареві», часто говоримо, що маємо мати пошану до законів, які існують в суспільстві, до тих чи інших державних підходів, але дуже мало звертаємо увагу на другу половину цього стиха: «…а Боже – Богові».

Господь дарував нам життя, яке триває десятки років. У ньому багато не тільки років, але й місяців, а ще більше годин, а секунд – неймовірна кількість. І коли ми придивимося до нашого буденного дня, то можемо зауважити, що дуже багато часу віддаємо саме кесареві, віддаємо собі, тим чи іншим людським справам, клопотам, обов’язкам та дуже мало часу посеред  дня, посеред тижня ми віддаємо Богові.

 Як нам трудно молитися наші ранішні, вечірні молитви, як нам трудно віддати Боже Богові. Цей день дарував нам Бог, але нам трудно щодня читати Божественне Писання,  книги тих чи інших духовних авторів.

Бог дарував нам це життя. Чи ми хоч якусь маленьку частину його дня можемо посвятити Богові? Бо остаточно життя й так належить Богові. Тому варто віддати Богові те, що йому належить – частинку нашого життя, бути з Господом. 

1 Кор. 2,6–9 «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спадало, те приготував Бог тим, що його люблять»

Мусимо признати собі щиро і чесно, що нам, як християнам, також подобається жити в цьому світі з його певними вигодами і принадами. Але Господь каже, що Він приготовив нам щось більше, ніж краса цього світу. Тому завжди цінуючи і дякуючи Богові за ті добра, які він дає в цьому світі, пам’ятаймо, що на нас чекає щось більше, вміймо не зупиняти наш погляд на тому, що маємо, будьмо свідомими, що головне нас чекає у Вічності.

Лиш тоді, коли ми не будемо приліплюватись до вигод цього світу, коли ми не будемо перейматися проблемами і турботами цього світу, а будемо розуміти, що нас чекає щось більше, станемо свобідними від радостей цього світу. Так, як людина готова понести різні подвиги, труди, щоби осягнути щось більше, готова понести всякі незручності, щоби осягнути собі земне щастя, так треба прагнути осягнути спасіння. Тож завжди пам’ятаймо що нам приготував Господь у Вічності, що нас чекає в майбутньому.

+Венедикт