Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
  • Нед, 27/12/2015 - 00:00

Неділя 30-та по Зісланні Святого Духа

Лк. 18, 18-27. «Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже».

Чому трудно багатому ввійти в Царство Боже? Зовсім не тому, що тією фразою Господь засуджує багатство. Знаємо з історії Церкви, скільки багатих людей робили чимало добра. Серед них добре знаний святий Миколай, якого ми всі любимо й шануємо, походив з багатої родини. Йоан Золотоустий каже, що немає багатих чи бідних, а є лише ті, яким Господь дав блага, щоб вони ділилися ними, і є ті, які потребують цих благ.

То чому все ж багатому тяжко увійти до Царства Божого? Певно, тому, що ми часто вважаємо свої особисті заслуги причиною того, що маємо. Але якби були інші обставини в нашому житті, то ми могли б не мати цього. Багатство – це все те, що Бог мені дав, саме Господь тим мене нагородив, а не я сам своїми стараннями і зусиллями це здобув. І коли я усвідомлюю, що все моє добро походить від Бога, тоді зрозумію, що маю лише розумно розпоряджатися ним, а не витрачати, як мені заманеться. Бо якщо це не моє, то я буду зобов’язаний дати звіт перед його Власником.

Кожен із нас без винятку є чимось багатий і чимось володіє. Кожне наше багатство, таланти, життєві ситуації – дар від Бога!

 

Кл. 3, 12–16

«Вдягніться, отже, як вибрані Божі, святі й любі, у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість»

Часто ми зодягнені зовсім в інші риси, аніж ті, що сьогодні називає апостол. Так, ми визнаємо, що ми віримо в Бога, визнаємо, що ми є християни, але коли наше серце сповнюють різні грішні почуття і бажання, а що більше – ми з ними не боремось, то ми не можемо бути любими Богові.

Одягнутися у співчуття, доброту, смирення, лагідність, довготерпеливість, означає і ззовні, і всередині бути інакшими від світу. Так як за вбранням і зовнішнім виглядом можна розпізнати, ким є та чи інша людина, так і за нашими вчинками, які є ніби вбранням, можна судити, чи ми Божі, чи ні.

Бог закликає, щоб ми вдягалися в нашому житті в християнські  чесноти, щоб не тільки наші слова, а й ціле наше життя вказувало, кому ми служимо!

+Венедикт