Понеділок 23-го тижня

Євангеліє

Лк. 10, 22–24

«Багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачили, і не бачили, і чути, що ви чуєте,і не чули»

Кожна людина, свідомо чи несвідомо, шукає Бога. І маємо мати велике почуття вдячності до Бога, що ми пізнали правду, що Бог відкрив нам її, що ми можемо жити цією вірою в нашого Спасителя.

Коли хтось відкриє для себе якусь правду в житті, то отримує від цього радість. І якщо ми усвідомимо, що ми пізнали найважливішу правду, яку свідомо чи несвідомо шукають усі люди, то завжди будемо прагнути цією правдою ділитися. Якщо ж ми немаємо бажання ділитися цією правдою, або як по-сучасному кажемо «євангелізувати», то ми не до кінця пізнали, Ким є для нас Господь, що Він нам відкрив і дав.

Апостол

1Сол. 1,1–5

«Труд вашої любові…»

Коли подивимось на своє життя, то побачимо, що мотивації в житті кожного з нас того, що ми робимо, є дуже різноманітна. Не раз хоча кожен робить різну працю, але часом з одною метою – як джерело якоїсь користі. Сьогодні апостол говорить про труд з любові.

Чи ми місце своєї праці бачимо як служіння Богові та іншим людям. Спробуймо поглянути з цієї перспективи, що моя праця, мої обов’язки – це не лише заробіток, користь, обставини, до яких ми вимушені. А це місце служіння іншим, місце вираження любові до інших людей. Тоді справді зможемо приносити добрі плоди, виконувати свої обов’язки з любов’ю і дарувати любов іншим.

+Венедикт