Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
  • Срд, 18/11/2015 - 00:00

Середа 25 тижня

Євангеліє

Лк.12, 48–59

«Коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі»

Деякі Отці Церкви вважають, що в цьому рядку супротивник, якого Ісус мав на увазі, – це наша совість, наше сумління. Остаточно, наша совість – це голос Божий, який промовляє до нас. Євангеліє, заповіді Божі – це той голос, яким Господь промовив до усіх. Але у нашій совісті Він промовляє особисто до нас. Тому завжди варто «дружити» з нашою совістю, вслухатися в неї, йти за її голосом.

Що більше ми будемо дослухатися до своєї совісті, то будемо навчатись все краще чути голос Божий і нам легше буде чинити Божу волю. Тому Господь нас закликає примиритися з нашою совістю. Жити в мирі зі своєю совістю – бути в мирі з Богом. І лише у тім мирі маємо надію, що колись зустрінемося з Богом! 


Апостол

2 Сол. 2, 1–12

«Тайна беззаконня діє вже тепер»

Ми постійно очікуємо, що у нашому житті якось все впорядкується, стане на місце все в суспільстві, в якому ми живемо, в сім’ї, в парафії, в Церкві. Але скільки б ми не жили, не докладали старань, бачимо, що не можемо до кінця впорядкувати ні самі в собі, ні довкола себе. Що є причиною цього – наша гріховність, первородний гріх, наша зраненість. Саме тому нам у всьому бракує цілісності, будь-яка справа, яку ми робимо, буде недосконалою Саме тому ілюзії побудувати рай на землі, як бачимо з історії, багато разів увінчувалася неуспіхом і розчаруванням.

Маємо прийняти реальність нашого життя: де є людина, там існує недосконалість. Щобільше: де існує людина, там існує гріх. Ніколи не маємо очікувати, що впорядкуємо все навколо себе, що настане ідеальний порядок. Лише в Царстві небесному є досконалий порядок, бо там є Господь.

Царство Небесне, коли ми в Бозі, для нас є вже тут на землі. У Бозі впорядковуємо себе і відчуваємо присмак Царства Божого, де існує досконалість, впорядкованість та справедливість!