Четвер 25 тижня

Євангеліє

Лк.13, 1–9

«… як не покаєтесь, усі загинете так само».

Бог каже, що Він прийшов, щоб грішників спасти. І головна ціль Божої дії в нашому житті – це наше освячення, а остаточно – наше спасіння. Бог любить нас, тому й прагне нас освячувати і спасати. І тому Бог допускає ті чи інші події в нашому житті, ті чи інші ситуації, через які Він промовляє, а ми маємо можливість відгукнутись.

Тому коли сьогодні в Євангелії Господь згадує про галілеян, на яких впала башта, то каже, що це були знаки для людей, щоб люди побачили, подумали, чому так діється. Скільки подібних подій, коли Бог говорить до нас, проходить в нашому житті щодня, щомісяця, щороку – ми їх не зауважуємо!

Знайдімо хвилю, найкраще ввечері, і застановляймося, що відбулося і що Бог хотів сказати мені тими чи іншим подіями в моєму житті. Спочатку це буде тяжко, але коли ми будемо в тому вправлятися, то так навчимося все краще розуміти, що Бог нам промовляє!

Апостол

2 Сол. 2, 13–2

«Бог вибрав нас від початку, щоб Ви осягнули славу нашого Господа Ісуса Христа»

Ці слова, якщо над ними роздумувати, можуть для нас стати громом серед ясного неба. Бог нас вибрав, Бог нас покликав! Ми, кожен з нас зокрема, є вибраним Богом, щоби жити в Царстві Небесному. Бог нас вибрав, коли ми ще були грішниками, Бог нас вибрав, коли ми ще Його не вибрали, Бог нас запросив, коли ми ще цього не знали.

Про це важливо завжди нам пам’ятати: чи ми живемо досконало чи грішно, що Бог нас обрав, ми є обрані, а справа лише в тім, чи ми відповімо на Його заклик. Через смерть і воскресіння Ісуса Христа, ми стали учасниками Царства Божого, але це стає завершеним лише тоді, коли ми цього самі бажаємо. Це немов би хтось немовби нам купив білет на поїзд, але чи ми захочемо їхати, чи ні, це вже наше рішення.  

Ми отримали безцінне запрошення перебувати в Царстві Небесному, але чи ми ним скористаємось, залежить лише від нас!

+Венедикт