Понеділок 30 тижня

Євангеліє

Мр. 8, 11–21

«Маючи очі – не бачите? Маючи вуха – не чуєте?»

У сучасному світі дуже часто чуємо, що Бог любить нас. Дійсно, Бог є Любов. Створення Всесвіту, нашої Землі, Народження Ісуса Христа, поява кожного з нас в конкретному часі та обставинах, наші життєві дороги і події – все це вираження цієї Божої любові.

І мусимо зрозуміти, що Бог дає кожну подію в нашому житті саме тому, що Він любить нас, дбає про наше освячення і про наше спасіння. Тому дуже важливо придивлятися до подій, які стаються в нашому житті, –  нема значення, чи позитивних, чи негативних (бо це ми їх так кваліфікуємо) –  бо всі вони є виявом Божої любові до нас.

 Варто завжди запитувати себе: чому це сталось саме так, а не інакше? Що Бог хоче мене цим навчити, що Він хоче до мене промовити? І тоді ми зможемо вчитись бачити «духовними» очима і чути «духовними» вухами, щораз більше розуміючи, що Бог виявляє свою любов до нас кожної миті і в кожній ситуації.

Апостол

Євр. 8, 7–13

«Ніхто не матиме потреби навчати свого співгромадянина… Усі бо вони, від найменшого й до найбільшого, будуть мене знати»

Ця фраза змушує замислитись: як всі будуть знати Бога? Адже ми знаємо багато людей, які живуть дуже грішно, які ніколи не відвідують храму, є багато людей, які навіть не хрещені, які далекі від того щоб шукати Господа, а що вже казати про тих, які висміюють Його науку. Як же всі вони будуть знати Його?

Господь промовляє до кожної людини через її сумління, тому можна твердити, що кожна людина в своєму житті може пізнати Бога, а може відкинути Його. Якщо ми будемо чутливі до голосу сумління, то Бог нас неминуче приведе до повноти правди. Коли ми вслухаємось в голос сумління, йдемо за цим голосом, то ми йдемо за правдою, яка приводить нас до нашого Спасителя Ісуса Христа.

Будьмо завжди уважні до того, що Бог промовляє, що Бог вказує через наше сумління, бо це крок за кроком нас провадить до Господа!

+Венедикт