Розмова Папи з журналістами під час перельоту з Мексики до Риму
  • Птн, 19/02/2016 - 08:54

Що означає «інтегрувати у церковне життя» подружні пари, які не можуть приступати до Святого Причастя, чи ситуація з вірусом «Зіка» не вплине на думку Церкви про аборт, чи личить Папі вести інтенсивне листування з жінкою, ставлення до слів про те, що вірні УГКЦ почуваються зрадженими… На ці та багато інших запитань Святіший Отець відповідав під час вже традиційного спілкування з журналістами під час перельоту з Мексики до Риму.

Перші два запитання поставили мексиканці. Насамперед, у контексті явища «desaparecidos», тобто, великої кількості зниклих безвісті людей, його запитали про те, чому не було окремої зустрічі чи окремого послання до тисяч їхніх родичів. Святіший Отець звернув увагу на те, що у його промовах та проповідях була постійна згадка про ці та суміжні проблеми, а оскільки різні об’єднання постраждалих не завжди знаходять спільну мову між собою, замість окремої зустрічі віддано перевагу тому, щоб вони взяли участь в одному з богослужінь.

Відповідаючи на наступне запитання, яке стосувалася випадків сексуальних злочинів серед духовенства та його ставлення до ситуацій, коли єпископи лише переводять винуватця на інше місце, Папа ще раз рішуче висловився за те, що такі явища недопустимі, а винуватці повинні отримати належне покарання. Він сказав, що єпископ, що так чинить, повинен зректися з уряду. Святіший Отець Франциск вказав на заслуги свого попередника Венедикта XVI, який від початку свого понтифікату рішуче діяв, щоб очищувати Церкву від «бруду», і цей процес є незворотнім.

У світлі нещодавніх заяв одного з учасників виборчої кампанії в США, що Папа є політиком та «пішаком» в руках мексиканського уряду в тому, що стосується мігрантів, і що вигравши вибори, він спорудить 2,5 тисячі кілометрову стіну на кордоні й депортує 11 мільйонів нелегалів, журналіст просив прокоментувати згадані звинувачення й запитував, чи годиться католикові віддавати голос за такого кандидата?

«Дякувати Богу, що він назвав мене політиком, бо Аристотель називає людську особу “animal politicus”, отож, я, принаймні, людська особа», – пожартував Святіший Отець, зазначаючи, що «особа, яка думає лише про стіни, а не про мости, не поводиться по-християнськи». «Але щодо голосування, в ці справи я не вмішуюся», – сказав він.

Представник італомовної групи заторкнув питання сім’ї, зокрема, у контексті обговорення в Італійському парламенті законопроекту про цивільні зв’язки: «Яка ваша думка про усиновлення з боку таких союзів, і про права дітей в загальному?». Папа наголосив, що не втручається у справи італійської політики, це є завдання місцевої єпископської конференції. «Я думаю те, що Церква думає і вже неодноразово висловила, адже це не перша крана, в якій підноситься це питання», – додав він.

Наступна тема стосувалася того, що в багатьох країнах викликає тривогу вірус «Зіка», який несе загрозу, насамперед, вагітним жінкам. Подекуди влада запропонувала аборт або запобігання вагітності. «Чи в цьому випадку Церква може взяти до уваги поняття “меншого зла”»? «Аборт ніколи не є “меншим злом”. Це злочин, – рішуче відповів Святіший Отець. – Це знищити одного для порятунку іншого. Подібно чинить мафія. Аборт є абсолютним злом».

Щодо «меншого зла», Папа звернув увагу на те, що не слід плутати аборт з уникненням вагітності. Питання аборту – це не богословська проблема, а – медична, «зло саме в собі», оскільки вбивство є злом. Уникнення вагітності не є абсолютним злом і в деяких випадках це можна розглядати. Як приклад, він навів дозвіл, який Папа Павло VI надав богопосвяченим місіонеркам у Африці вживати протизаплідні засоби у випадку, якщо вони стануть жертвами насильства. «Але я би також закликав лікарів докласти всі зусилля для того, щоб отримати вакцини проти цих двох комарів, що розносять цю хворобу: слід зосередити зусилля саме на цьому», – додав він.

У контексті присудження Папі Францискові премії «Карла Великого», німецькі журналісти просили його поділитися кількома думками про «сучасну ситуацію кризи в Європі». Відповідаючи, Святіший Отець зазначив, що він, зазвичай, не приймає відзнак і почесних докторатів, тощо. Але цього разу, за намовою кардинала Каспера, він робить виняток, але хоче присвятити цю відзнаку Європі, як заохочення здійснити те, до чого він закликав у Страсбурзі: «щоб вона перестала бути бабцею-Європою і стала мамою-Європою».

Коментуючи заяви про необхідність «перезаснування Європейського Союзу», Папа зауважив, що це слово йому подобається, бо вказує на постаті «батьків-засновників», які зуміли «заснувати» цей Союз в повоєнні часи. І перезаснування, як повернення до історії та культури, яку не можна змарнувати, вказує на позитивні аспекти.

Наступне запитання у контексті Святого Року Милосердя стосувалося проблеми пар, які уклали другий союз, через що позбавлені повноцінної участі у Святих Тайнах. «Як це можливо, що Церква, яка представляє себе “милосердною”, легше відпускає гріх вбивства, ніж розлучення та повторне одруження»? «Ви добре сформулювали питання, мені це подобається», – зауважив Наступник святого Петра.

Папа розповів, що до післясинодального документу, «який побачить світ, можливо, вже перед Пасхою», увійде все те, що під час нещодавніх Синодів говорилося про душпастирство й проблеми «поранених сімей». Насамперед, Святіший Отець наголосив на важливості приготування до подружжя, якому сьогодні приділяється надто мало уваги та засудив практику поспішного одруження у випадку незапланованої вагітності. Наступник святого Петра пригадав свідчення, яке прозвучало під час зустрічі з родинами в Тукстлі, де пара, яка має лише цивільний шлюб через перешкоди, пов’язані з попереднім подружжям, розповіла про те, як була «інтегрована в життя Церкви». І така інтеграція не є синонімом «приступати до причастя», ніби воно є якоюсь відзнакою.

Один з журналістів, пригадавши про те, як свого часу в пресі здійняв бурю факт «інтенсивного листування» між Іваном Павлом ІІ та американською філософом Анною Тимєніцкою, запитував, чи личить Папі мати такі близькі стосунки з жінкою і чи він мав схожий досвід? «Скажу так, – відповів Святіший Отець, – що коли чоловік не вміє творити добрі стосунки дружби з жінкою, не говорю про женоненависників, бо це нездорові люди, то цьому чоловікові чогось не вистачає. З мого власного досвіду, коли шукаю пораду, то звертаюся до співробітників, до приятелів, але мені також подобається вислухати думку жінки – це дуже збагачує». «Дружба з жінкою, – додав він, – не є гріхом. Але дружба. Любовні стосунки з жінкою, яка не є твоєю дружиною – це гріх. Папа – чоловік, і йому також потрібно почути думку жінки».

Святішого Отця також запитували, про що він просив у Матері Божої, молячись стільки часу перед Ґвадалупською іконою, на що той відповів: «Я молився за світ і за мир… Просив прощення, молився за те, щоб Церква зростала здоровою, молився за мексиканський народ... Дуже просив Її, щоб священики були справжніми священиками, черниці – черницями, єпископи – єпископами. Такими, якими їх бажає бачити Господь. Крім того, були речі, які син розповідає своїй мамі, але це – вже таємниця…».