11 жовтня у Тернопільсько-Зборівській архиєпархії розпочався Собор під гаслом «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Подія, завданням якої є пожвавити життя і діяльності парафіяльних спільнот УГКЦ, зібрала близько 100 делегатів від різних парафій УГКЦ Тернопільщини, серед яких священики, монахи та миряни, представник Бучацької єпархії.

Собор розпочався з Архиєрейської Святої Літургії, яку очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій у храмі Переображення Господнього селища Велика Березовиця. Відтак вступним словом у приміщенні бібліотеки Тернопільської духовної семінарії (смт. Велика Березовиця) архиєрей відкрив засідання.

Як зазначалося раніше, учасники зустрічі слухали доповіді та дискутували над наступними темами: Боже Слово і катехизація (керигма) – пізнання правд віри і їх втілення в щоденне життя; Літургія і молитва – участь в літургійному, таїнственному та молитовному житті на освячення Божого люду; служіння ближньому (дияконія) – приділення особливої уваги потребуючим, як у самій парафії, так і поза нею; екологія і Церква; молодь і Церква; мирянські рухи. Власне, ці тематики запропоновані Блаженнішим Святославом у його Пастирському листі. Відтак думки та пропозиції делегати архиєпархії представлять на Всецерковному Соборі (VI-ій Сесії Патріаршого Собору УГКЦ) в Івано-Франківську у серпні 2015 року.

Отець Іван Січкарик, доктор біблійного богослов’я, виголосив доповідь на тему «Боже Слово, як один із ключових аспектів програми розвитку УГКЦ «Жива парафія». Доповідач говорив про важливість знання Біблії у служінні священика та мирянина, дав поради, як пожвавити парафіяльне життя через створення біблійних гуртків та використовуючи метод молитовного читання Святого Письма, розкрив поняття керигми та розповів про представив ключові аспекти документу Папи Франциска «Радість Євангелія».

«Сучасний світ потребує проповіді Євангелії, - сказав о. Січкарик, - тому що сьогоднішній культурний розвиток людства поступово веде усіх до всеохоплюючого релятивізму (все є загальне і відносне, тому кожна людина може жити згідно своїх уподобань) та легкого прагматизму (вибирати і робити тільки те, що приносить користь). Натомість Боже Слово подає людству віру та відвагу, щоб жити духовними цінностями і заповідями Христа».

Отець-митрат Андрій-Іван Говера, докторант Папського східного інституту Рима (Італія), виголосив доповідь на тему «Літургійний досвід підпілля, як момент оживлення парафії». Священик представив живі свідчення єпископів та священиків підпілля УГКЦ, які він зібрав, працюючи над докторською дисертацією, а відтак підсумував яким чином досвід катакомбної Церкви може послужити для відновлення парафіяльного життя сьогодні.

"Для того, щоб оживити прагнення єднання з Євхаристійним Ісусом, хотів би пригадати період переслідуваної УГКЦ в ХХ столітті, - зазначив доповідач. - Це час нових свідчень цілому світу, геройської самопосвяти та жертви. В час гонінь, коли церкви були закриті, а духовенство та вірні позбавленні легально задовільняти свої духовні прагнення, в умовах катакомб та секретності, конспірації, Церква духовно жила, розвивалася, з’являлися нові єпископи, священики, монахи, монахині, велике число вірних, особливо молоді, які з самовідданістю та ревністю сповідували Христа. І все це завдяки Євхаристії, бо казав Ісус, що без Мене нічого не зможете зробити».

Священик, зокрема, навів приклади, як служили Святу Літургію в умовах підпілля, а відтак повідомив, що завтра, 12 жовтня, у Марійському духовному центрі Зарваниця відбудеться презентація книги-збірки за власною редакцією «Літургія підпільної Церкви», в якій подано ряд цікавих споминів, інтерв’ю, статей, фотографій з життя переслідуваної УГКЦ.

Доповідь «Дияконія в парафіяльному вимірі» представив о. Юстиніан Городечний, ігумен отців-францискан. Священик пояснив делегатам властиве значення поняття «дияконія», як безкорисливого виконування різного роду благодійств, які мають благодійну мету – будувати спільноту.

«Ми не повинні ділитися тим, що мені мішає, - сказав священик, - милостиня мусить мене коштувати. Милостинею я тоді служу Богові, коли це є даром серця, а не способом, щоб собі здобути прихильність мас. Правдива милостиня має на меті Бога… Милостиня має довго грітися в нашій руці, щоб не годувати шахраїв, щоб людина відчула жар любові і поставила на перше місце Бога».

Доктор історичних наук о. Віталій Козак представив доповідь на тему «Парафія у документах ІІ Ватиканського Собору». Доповідач вказав, які властиві зміни сталися у духовному життя греко-католицьких парафій відповідно до постанов ІІ Ватиканського Собору.

Анна Зварич, директор колегіуму для дівчат «Знамення», представила доповідь на тему «Сім’я, Церква та школа, як триєдина система у формуванні християнської особистості».

«Мета християнського виховання ґрунтується на Божественному одкровенні, - зазначила Анна Зварич. – А школа має бути виховним середовищем, яке сповнене атмосферою взаємодопомоги, турботи, співпраці, солідарності, безпеки, довіри, бути спільнотою, а не інституцією. Школа у тісній співпраці з сім`єю на основі народної моралі, зокрема релігійної, здатна посіяти здоровий моральний клімат у молодіжному середовищі. Вона повинна бути внутрішньо проникнута релігійним началом, вести дітей до Церкви, зміцнювати і розвивати релігійні потреби. Школа повинна не зовнішньо, а внутрішньо зближуватися з Церквою».

«Життєвий шлях минулих і прийдешніх поколінь переконливо довів, що історія і майбутнє України, як держави християнської, нерозривно пов’язані з духовним вихованням, у першу чергу, дітей та молоді».

Після кожної доповіді відбувалися тривалі дискусії, архиєпископ, священики та вірні давали свої пропозиції, як оживити парафіяльне життя, ділилися досвідом. Завтра, 12 жовтня, у Марійському духовному центрі Зарваниця делегати заслухають заключну доповідь, а після обговорення буде сформульовано післясоборовий документ. Митрополит Василій вручить нагороди активним у підпіллі священикам та мирянам.

Нагадуємо, що Архиєпархіальному Собору передували парафіяльні наради (з 27 квітня по 8 червня 2014 року), а відтак регіональні наради (з 8 по 30 червня) по 7-ми регіональних округах Тернопільсько-Зборівської архиєпархії: 12 червня у Хмельницькому (засідали Хмельницький та Кам’янець-Подільський деканати), 14 червня у Тернополі (засідали Центральний та Східний деканати міста Тернополя), 19 червня у Зарваниці(засідали Теребовлянський, Микулинецький та Зарваницький деканати), 20 червня у Березовиці (засідали Великобірківський, Великоглубочанський та Великоберезовицький деканати), 21 червня у Підволочиську (засідали Підволочиський та Збаразький деканати), 23 червня у Зборові(засідали Зборівський, Залозецький та Озернянський деканати) та 24 червня у Козові (засідали Козівський, Бережанський та Козлівський).