ПИТАННЯ: Які зараз існують католицькі місії?

ВІДПОВІДЬ: Спочатку уточнимо, що означає термін «місія». У широкому сенсі під місією ми маємо на увазі всю євангелізаційну діяльність Церкви, і в цьому значенні слово «місія» вживається тільки в однині. У вузькому сенсі терміном «місія» позначається «місія ad gentes», тобто сповіщення Євангелія тим, хто ще не знає Христа. Території, на яких Церква здійснює євангелізацію народів, також стали називати «місіями».

Мета таких місій – це звіщення Христа, хрещення людей і заснування церковних громад. Ті території, на яких євангелізація вже призвела до створення помісних Церков, продовжують вважатися місійними доти, поки церковні громади не стають більш самостійними, ознакою чого може бути, наприклад, поява власного духовенства, здатність забезпечувати самостійно свої потреби і так далі. Першим кроком до встановлення канонічної структури на територіях місії є апостольська префектура, а потім, на більш «просунутому» етапі, вони зводяться в апостольські вікаріати.

Території місій підкоряються ватиканській Конгрегації євангелізації народів, відомої також під колишньою назвою – "De Propaganda Fide" – тобто Конгрегації поширення віри. Нині підвідомчі їй території містять у собі деякі області південно-східної Європи і Америки, майже всю Африку, Далекий Схід і Океанію, за винятком Австралії і майже всіх Філіппінських островів. Саме Конгрегація євангелізації народів координує місії в усьому світі, за винятком тих, які знаходяться у віданні Конгрегації Східних Церков (які включають в себе території, де поширені східні обряди). Місійні території розділені на церковні округи і місійні пункти - всього їх 2979.

Території місій, які не відносяться ні до апостольських вікаріатів, ні до апостольських префектур, називаються місіями sui iuris: вони управляються єрархом, якому підпорядковуються місійні пункти, які поки що не мають в своєму розпорядженні достатньо розвиненої структури, що дозволяє мати інший канонічний статус. Це і є «місії» в найвужчому значенні терміну. В даний час місії sui iuris існують в Афганістані, на Кайманових островах, на острові Фунафуті, на островах Святої Єлени, Вознесіння і Трістан-да-Кунья, в Таджикистані, на островах Токелау, в Туркменістані та на островах Теркс і Кайкос.

Якщо повернутися до більш широкого використання терміну «місія» в сучасній мові, то його часто застосовують по відношенню до будь-якої ініціативи євангелізації (наприклад, існують місії Неокатехуменального напрямку, які звернені не тільки до тих, хто не знає Христа). Часто словом «місія» позначають починання з нової євангелізації (наприклад, міські місії).

Але якщо слідувати термінології, прийнятій в сучасному богослов'ї і учительстві Церкви, то коректно зазначати різницю між новою євангелізацією, тобто проповідування, звернене до дехристиянізованного народу, до тих, хто коли-небудь вже отримував сповіщення Христа, там, де вже існують церковні структури, – і місією, зверненою ad gentes – до тих, хто вперше чує звістку про Христа. У сучасному світі ці відмінності часто розмиті: так, в деяких європейських країнах з найдавнішими християнськими коренями багато хто не хрещені і ніколи не чули Доброї Новини про Христа.

За матеріалами  http://ru.radiovaticana.va