Сестри Мироносиці провели чергові реколекції для дівчат на тему: «Давай поділимося вірою»
  • Чтв, 28/03/2013 - 09:34

«Тож віра

із слухання, а слухання через

слово Христове» (Рим 10,14-17)

         З нагоди Року віри, проголошеним з ініціативи Бенедикта XVIПапи Римського та Великого Посту сестриМироносиці провели чергові реколекції для дівчат на тему: «Давай поділимося вірою». Вони проходили в монастирі Різдва Христового, який розташований в смт. Богородчанах, Івано-Франківської області і тривали з 22 по 24 березня 2013 року Божого.

         Зустріч розпочалася зі знайомства, хоча багато учасниць вже знали одна одну з минулих реколекцій  про Святі Тайни, які вже проводили сестри. Пізніше програма була наступною: спільна вервиця, науки, розважання над Святим Письмом, щоденна Божественна Літургія в парафіяльному храмі Івана Богослова, Вечірня. Також було відведено час на відпочинок. Хочу ще особливо відзначити турботу, увагу сестер, а ще дуже смачно приготовані ними страви.

         Сестра Соломія і сестра Андрея розповідали дуже багато цікавого про віру в Старому і Новому Завітах, а саме Авраама, сотника, чий слуга видужав по одному Ісусовому слову та апостола Томи, якому Христос особисто з’явився,щоб переконати у своєму Воскресінні. Також ми дізналися, що Бог промовляє донасу найзрозуміліший для кожного спосіб, дуже делікатно, кожна особа для Нього є особливою і безцінною. Крім того, наголошувалось на тому, що потрібно промовляти до Бога власною мовою, відкривати своє серце, як до найближчої особи, особливо в період кризи віри, навіть, коли ми маємо певний жаль на Бога через своїнездійсненні мрії та очікування.  Саме так вчинив Авраам, і це допомогло йому плідно пережити таку кризу. Ще дізнались, що віра може народитись і від безрадності людини у здавалося б безнадійній ситуації, як це й трапилося із сотником, і те, що не варто ставити жодних умов щодо віри, оскільки Господь діє непередбачливо і ламає усі стереотипи. Віра повинна бути безкорислива і спонукати виконувати Божу волю до кінця з надією у світле майбутнє і непорушність Божих обітниць.

         Сестри закликали замислитись над питаннями, які стосувались нашої віри, а також порівняти її з вірою учнів та інших людей, які жили з Ісусом в один і той же час. Ще запитати себе, що є фундаментом наших стосунків з Богом,  та ближніми,чи раптом ми не хочемо використовувати Його, як «чарівну паличку», яка миттєво виконує всі бажання і робить чуда. Призадуматись над цими та іншими питаннями, проаналізувати уривки зі Святого Письма ми могли під час мовчанки, сидячи в монастирській каплиці чи у кімнаті.

         Хотіла б ще особливо відмітити те, що кожен мав нагоду приступити до сповіді в о. Даниїла Сікори ЧСВВ, що є особливо необхідним та корисним в часі Великого Посту та будь-яких реколекцій. Також всі взяли участь в грі, яка називалась «Дощем зміцнень», де разом із сестрами всі учасниці, сидячи по черзі на блискучому троні почули від присутніх теплі, добрі та приємні слова, що мали на ціль сприяти подальшому розвитку  в чеснотах.

         Реколекції завершились спільним діленням під час якого ми розповідали про те, що пробудили в наших серцях реколекції, зокрема розважання над Святим Письмом та молитва. Це ділення відзначилось особливою щирістю, відкритістю,  взаємною підтримкою та підбадьоренням. Після цього кожна з нас із змайстрованого сестрами «неба» взяла на згадку зірочку, на якій могла прочитати Слово Боже, звернене саме до неї. Всі очікують продовження реколекцій, спільних зустрічей.

         Ми безмежно вдячні Богові і сестрам за реколекції, які стали безцінною можливістю усамітнитися, почути голос Божий у власній душі, поглибити свою віру і набратися сил, щоб якнайкраще зустріти найважливіший для християнського світу свято – Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.  

Христина Юрчак, м. Тернопіль

Учасниця реколекцій

         Дівчата теж діляться власними переживаннями:

«У перші весняні дні, що ще пронизані зимовою прохолодою, дуже важливо зберегти та примножити свою віру та любов до Господа Бога та ближніх! У цьому нам допомогли реколекції, проведені сестрами Мироносицями у смт. Богородчанах. Адже саме у час Великого Посту так необхідно посіяти у людські серця зернятко віри, щоб до кінця перейнятися передвеликодніми розважаннями. Дякую сестрам за теплоту та любов, з якою вони неодноразово проводять реколекції, жертвуючи свої сили та терпіння. Ви стали для мене дуже рідними та близькими. Ми вас любимо! Нехай Господь Бог обдарує вас Своїми ласками. Тож усі рідні, близькі та друзі, давайте разом поділимося нашою вірою!»

Наталя Гаргат, с. Іваниківка, Богородчанський р-н

«Не бійтеся, відкрийте, відкрийте двері для Ісуса Христа, бо Він чекає під дверима ваших сердець. Побути на реколекціях – це щастя. Це чудова наука, на яку потрібно відкритися. Дуже дякую Богу, що я потрапила і плідно пережила ре колекції. Дякую сестрам за їхню турботу,щедрість, а дівчатам – за їхню любов, відвертість. Бажаю молодим людям приходити до Бога, бо це неймовірно прекрасно для життя, для того, щоб йти вперед дорогою до життя вічного в Бозі. Не носімо маски в житті, а будьмо реальними людьми, такими, якими ми є насправді..»

Любов Грицанюк, с. Чортовець    

«Життя – це дорога в пустелі, а реколекції – це оазис, де можна відпочити духом і почерпнути сил для подальшого шляху.»

Наталя Завадович, м. Тернопіль

«Віра – це щит, а щит приймає ворожі удари!»

Тетяна Кунець, м. Чортків

 «По перше, дякую сестрам, що проводять такі гарні реколекції. Вони відбуваються не вперше і з кожним разом теми для обговорення є все цікавіші. Цього разу вони показали, яка є наша віра у Бога. Мене зачепив вислів із Святого Письма, що Бог – щит. Я почала цінити кожний момент і я знаю, що коли мені є складно я можу відкритися одному найдорожчому Другові – Ісусові, Якого я дуже люблю і хочу, щоб Він перебував зі мною кожний день і кожну хвилину мого життя.»

Тереза Яворська, м. Коломия

«Здавалося б,  дорога до Бога важка і терниста, але дивлячись на наших сестер-мироносиць,  розумію, що коли справді живеш з Богом, усі випробування стають легшими.»

Марія Мартинець, смт. Богородчани

«Як і колись в Старому і Новому Завітах були люди, що переживали період формування віри (кризу віри, випробування), так і ми сьогодні йдемо цим шляхом, шукаючи Бога.»

Оля Місінович, м. Тернопіль

«Для мене ре колекції – це відпочинок для мого тіла і пожива для моєї душі. Можна сказати, що я приїхала"поїсти" в духовному значенні. Саме тут я залишаю свої проблеми осторонь, не думаючи про них.

Тому що саме тиша дозволяє мені почути внутрішній голос, стан, потреби яких я не можу почути у шумі, клопотах  , навчанні.

Саме тут у мене появився сьогодні той знак – знак віри, якого потребує кожна людина, і яку отримав Авраам. Саме він дає мені змогу йти далі, молитися, говорити з Богом, знак, кий допомагає мені вірити, коли я зневірююсь.»

Віталія Лемко, с. Чортовець

«Щиро дякую сестрам за надзвичайно цікаво проведені ре колекції. З цих реколекцій я взяла надзвичайні риси для себе Вони навчили нас бути більш впевненими в собі, більше відкриватися Ісусові, ближньому. Завдяки наукам я зрозуміла сенс життя, знайшла відповіді нарізні життєві ситуації.»

Христина Ломничук, м. Івано-Франківськ

«"Ти повірив – і Бог зарахував тобі це за праведність."Віримо Богу цілковито, з цілого серця, вслухаючись в тишу, можна почути голос Божий. Із довір’я до Бога зароджується розуміння і світить любов.»

Тетянка Гавриш, смт. Богородчани.

повідомила с.Соломія Крушинська

em


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць