Що день прийдешній нам готує? Ватиканський розклад на 2017 рік
  • Срд, 11/01/2017 - 10:59

На початку кожного нового року медіа традиційно подають огляд основних тенденцій, які чекають на нас у найближчому майбутньому. У випадку з Ватиканом довгий час Префектура Папського дому заздалегідь готувала й публікувала розклад заходів, у яких протягом року братиме участь Святійший Отець. Цього року публікація такого систематизованого розкладу дещо затримується. Однак за окремим повідомленнями з ватиканських офісів загальна картина 2017 року для Папи набуває певних рис.

Уваги насамперед заслуговує перелік щомісячних папських молитовних намірів. Зазвичай їх було два на місяць, проте цього року Ватикан проінформував, що заздалегідь усталеним буде лише один. Другий додаватиметься щомісяця окремо, матиме на меті оперативне реагування Папи на поточну ситуацію в світі й дозволить дієво мобілізувати молитву Церкви щодо нагальних потреб.

До нинішнього переліку загалом входять папські наміри молитви за єдність християн (січень); добробут для відкинутих (лютий); підтримку переслідуваних християн (березень); покликання молоді до служіння (квітень); християн в Африці (травень); керівників країн – зокрема про те, аби вони доклали всіх зусиль і відмовилися від торгівлі зброєю, через яку гине багато людей (червень); християн, які відійшли від віри (липень); митців (серпень); парафії (вересень); працівників і безробітних (жовтень); християн в Азії (листопад); людей похилого віку (грудень).

Неважко помітити, що молитовні наміри чітко окреслюють ті соціальні групи та регіони, для яких Папа Франциск вважає потрібною системну молитовну підтримку.

Географічними центрами молитовних намірів визначено Африку й Азію, а особливий наголос зроблено на проблемі переслідування християн. Вочевидь, такі формулювання дозволяють пригадати, що в основі творення системи ватиканського розкладу лежать папські Апостольські візити. У цій сфері поки що спостерігається часткова невизначеність. Тим не менш, уже зрозуміло, що 12–13 травня відбудеться поїздка Святійшого Отця Франциска до Фатіми (Португалія) – у 2017 р. відзначатиметься столітній ювілей об’явлень Пресвятої Богородиці. Офіційно фатімське святилище відвідували до цього троє пап – Павло VI (1967), св. Йоан Павло ІІ (1982, 1991 та 2000) і Бенедикт XVI (2010).

Також нагадаємо, що Конференція католицьких єпископів України, аж до оголошення особливих розпоряджень Святого Престолу, вже оголосила в Україні 2017 р. роком особливого вшанування об’явлень Пресвятої Богородиці у Фатімі.

Щодо зарубіжних Апостольських візитів, то вони, вочевидь, відбудуться до Азії й Африки, а ще одним імовірним регіоном ватиканісти називають Латинську Америку. Щодо азійських країн, ще не названо дати ймовірного візиту до Індії та Республіки Бангладеш (остання вважається третьою країною світу за числом мусульман) – можливо, це станеться восени. А з африканських країн Папа Франциск може відвідати Конго та Південний Судан (офіційно країни та дати ще не оголошені). Щодо латиноамериканського регіону, то це напевно не буде Аргентина, як очікували протягом останніх двох років. Так, єзуїтське видання «America» (США) вважає, що місцем візиту може бути Колумбія. Цю думку поділяє й агенція «Associatedpress» (США), щоправда, роблячи суттєву заувагу – якщо політична ситуація у цій країні дозволить нормально організувати папський візит.

Окрім цих поїздок за кордоном, очікуються два Апостольські візити в межах Італії – йдеться про Мілан та Геную, чи не найбільші та найвпливовіші дієцезії країни. Візит до Мілана стає цікавим ще й тому, що місцевий ординарій, кардинал Анжело Скола, у 2017 р. відзначатиме 75 років від дня народження. Відомо, що канонічне право вимагає від єпископа в такій ситуації подати заяву про відставку на ім’я Папи, який може або прийняти її, або залишити ситуацію без змін. Наприклад, американський ватиканіст Дж. Аллен (видання «Crux») вважає, що на міланську кафедру очікують зміни.

Натомість практично всі експерти сходяться на думці, що наступний рік не буде щедрий на перестановки ключових посад в межах самої Римської Курії. Попри те, що вісім найвищих куріальних ієрархів матимуть 75 і більше років, Святійший Отець уже публічно в той чи інший спосіб підтвердив, що на своїх посадах залишаються кардинали Дж. Пелл (Секретаріат з економічних питань), Ф. Коккопалмеріо (Папська рада з інтерпретації законодавчих текстів), Дж. Равазі (Рада з питань культури), Л. Бальдісері (Синод єпископів), Б. Стелла (Конгрегація у справах духовенства) та єпископ М. Санчес Сорондо (Папська академія наук – Папська академія соціальних наук).

Окреме місце у цьогорічній папській програмі відіграватимуть візити «ad limina apostolorum» – передбачені канонічним правом щоп’ятирічні обов’язкові візити єпископів «до апостольських порогів». У попередньому 2016 р., який був Ювілейним Роком Милосердя, обов’язкові візити не планувалися. Зате на 2017 рік оголошено, що понад 300 єпископів із більш ніж 20 країн уже визначили дати зустрічей з Папою Франциском. З’ясувалося, що, аби дотриматися норм канонічного права й охопити пастирською турботою понад 2850 дієцезій, кількість яких регулярно зростає, Святійший Отець мав би щорічно приймати не менш ніж 570 єпископів. Тому цілком імовірно, що в 2017 р. розглядатиметься й питання канонічної реформи візитів «ad limina».

Напевно, у Ватикані відбудуться й неформальні заходи – наприклад, 16 квітня виповнюється 90 років з дня народження Папи-емерита Бенедикта XVI. Оскільки ж на цей день припадає Великдень, схоже, святкування цієї круглої дати матиме дещо особливий характер. Крім того, у фоновому режимі триватимуть робочі заходи з куріальної реформи, про які Папа згадував у Різдвяному зверненні до Римської Курії. У цілому ж новий 2017 р. у Ватикані обіцяє бути по-діловому сухим, малоатракційним, а тому конструктивним і плідним.

Огляд підготовлено за матеріалами «CNS», «Crux», «America», «Associated press», «National Catholic Register»

Роман Желєзний