Що каже Біблія про патріотизм?
  • Чтв, 22/12/2022 - 14:50

Святе Письмо подає нам чимало прикладів любові до рідної землі, до Батьківщини. У Старому Завіті про неї мовиться у книгах Юдити та Естер, у пророків Ісаї, Єремії та Неємії, а також у Макавейських книгах. У Новому Завіті бачимо, що Ісусові Христові не було байдуже до долі Його земної Батьківщини — Він дбав про неї. Він плакав над Єрусалимом (див. Лк. 19, 41), переживав за Хоразин і Витсаїду, які не розпізнали знаків часу. Христос чітко наголошує, що «ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Ів. 15, 13).

У Пастирському посланні Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні про патріотизм як любов до рідного народу та Батьківщини владики УГКЦ зауважують, що біблійне вчення про це розвивалося з урахуванням історичних обставин, у яких проживав народ Божий. Ба більше, саме Слово Боже стає головним джерелом їхніх роздумів про патріотизм.

«Батьківщина — „земля батьків“ (грец. — πατρίς, лат. patria — батьківщина, звідси ж і поняття патріотизму) — для старозавітного народу Божого була важливою і навіть святою дійсністю. Земля була спочатку обітованою, а згодом подарованою Богом. Вона також була місцем тілесного упокоєння батьків. Та ще важливіше, на цій землі стояв святий Храм Всевишнього Бога. Отже, Батьківщина у свідомості вибраного народу була нероздільно пов’язана з вірою в Бога», — зазначено в посланні.

Читайте весь текст послання:

Що каже про патріотизм Старий Завіт?

На переконання авторів Пастирського послання, історія Ізраїлю демонструє, що велика любов до свого люду допомогла йому проіснувати в найважчі періоди його буття. «Через цей старозавітний народ Бог показує нам, як треба любити свою націю, плекати її культуру й традиції», — наголошують владики і наводять як приклад історії царяДавида і Неємія.

«Цар Давид захоплюється красою землі, яку дав Бог для народу: „Він [Господь] любить справедливість і право, ласки Господньої земля повна. Словом Господнім створене небо, і подихом уст Його — вся Його оздоба… Нехай шанує Господа вся земля; нехай Його бояться всі, що живуть на світі!“ (Пс. 33, 5–6.8)», — мовиться у тексті Послання.

«Іншим разом Давид благає в Господа духовного відродження народу і Батьківщини: „Ти, Господи, був доброзичливим до Твого краю і долю Якова Ти обернув на добре… Обнови нас, Боже нашого спасіння, і поклади край Твоєму на нас гнівові! … Справді, Його спасіння близьке до тих, що Його бояться, щоб слава Його перебувала в краю нашім“ (Пс. 85, 2.5.10)», — додають вони.

Також, на їхню думку, чудовим прикладом любові до свого народу і Богом дарованої йому Батьківщини є біблійний герой Неємія. Позаяк саме відновленню рідної країни він присвячує багатство та кар’єру, заради цього навіть ризикує своїм життям.

Щобільше, пояснюють архиєреї, в ізраїльському народі усвідомлення любові до «землі батьків» лише зросло з її втратою внаслідок програних війн із загарбниками та подальшого насильного виселення в чужі землі.

Що каже про патріотизм Новий Завіт?

У Новому Завіті, наголошують владики, що Церква Христова, утворена з різних народів, зберегла любов до земної Батьківщини як обов’язок. Християни, люблячи батьків, покликані любити їхню землю, — «землю батьків».

«Господь Ісус, воплотившись у конкретному часі та народі, обрав для себе дійсність земної Батьківщини. І хоч „земля батьків“ ні у вузькому значенні (Назарет), ні в ширшому (Єрусалим) не прийняла свідчення Христа (див. Мт. 13, 54–58; Ів. 4, 44; Лк. 13, 34)», — зазначають вони.

Владики пояснюють, що слова апостола Павла: «Нема юдея ані грека, нема невільника, ні вільного, немає ні чоловіка, ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі» (Гал. 3, 28) — не применшують багатства різних культур інаціональних особливостей втілення в їхній історії Христового Євангелія.

«Так, святий апостол Павло вслід за Учителем відкриває перед нами вертикальний вимір, бо всі ми, народи цієї землі, разом стоїмо перед обличчям Бога. Місія Христа — об’єднати всіх людей в одному народові Божому. Це не означає, що християни мають нехтувати своєю земною Батьківщиною, адже апостол Павло, якого святий Іван Павло ІІ називав „учителем любові до Батьківщини“, у Посланні до римлян пише: „Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі […] Я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом“ (Рим. 9, 1–3). Важливі й інші слова апостола: „Якщо хтось про своїх, і особливо про домашніх, не дбає, той від віри відцурався: він гірший, ніж невірний“ (пор. 1 Тим. 5, 8)», — пояснюють єпископи Архиєрейського Синоду УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ

Паломництво Святими місцями