Сім речей, у які католики не вірять, а інші думають, що це частина їхньої віри
  • Срд, 15/04/2015 - 19:13

1. Католики не вірять в те, що Папа Римський безгрішний. Католицька Церква вчить, що єпископ Риму, Папа Римський не може помилятися, коли навчає у справах віри і моралі, як пастир усіх християн. Тобто, тільки у випадках, коли він урочисто навчає правд віри, він не помиляється. В усіх інших речах він може помилятися, як і кожна людина.

2. Католики не поклоняють Богородиці й святим. Католики почитають Богородицю, просять Її про заступництво, але не поклоняються Їй. Поклоніння зарезервоване тільки Богові. Почитати означає шанувати, мати за приклад, але не поклонятися. Те ж саме стосується і святих – католики їх почитають, але не поклоняються їм.

3. Католики не вірять у спасіння через добрі діла. Католицька Церква вчить, що спасіння – незаслужений дар Божий, який людина має вірою прийняти, але ця віра мусить себе проявляти через співпрацю людини з Божою милістю, а та співпраця проявляє себе через добрі діла.

4. Католики не вірять, що усі церкви, які себе називають християнськими, однаково спасенні. Католицька Церква вчить, що Христова Церква у своїй повноті перебуває саме в Католицькій Церкві, а тим і Католицька Церква має повноту усіх засобів, які потрібні для того, щоб отримати спасіння і його осягнути. В інших церквах і християнських спільнотах, які не є членами Католицької Церкви в повноті Христова Церква перебуває тільки фрагментарно, не повно. А тим самим такі церкви і християнські спільноти не мають усіх середників для осягнення спасіння.

5. Католики не вірять, що усі віри однаково спасенні. Згідно з вченням Святого Письма, невіруючі в Христа, якщо живуть згідно своєї совісті, мають шанс спастися (див. Рим. 2,13-16), але нехристиянські релігії й вірування є серйозною перепоною до осягнення спасіння.

6. Католики не вірять, що у Сповіді безумовно прощаються гріхи. Католицька Церква ставить п’ять умов для того, щоб у Таїнстві Покаяння – Сповіді людина отримала прощення гріхів: іспит совісті (перед Сповіддю пригадати собі свої гріхи), щирий жаль за гріхи та дійсна постанова поправити своє життя і уникати гріха (дійсно жаліти за скоєні гріхи), визнати усі гріхи перед священиком, нічого не замовчавши, виконати накладену покуту (молитву, піст чи якесь добре діло).

7. Католики не вірять, що прощення гріхів можна купити. В Католицькій Церкві дійсно існують індульгенції, але вони не продаються. Індульгенції – це не прощення гріхів, а відпущення покарань, які людина заслужила за свої гріхи. Таке прощення можна отримати за умов, що людина не знаходиться у стані тяжкого гріха, приступила до святого Причастя та відбула певну побожну практику, яка приписана – певне паломництво, помолилася певну молитву, відбула побожність Хресної Дороги і т.п.