Синод: молодь – завтрашні лідери
  • Втр, 16/10/2018 - 20:10

Під час 12-го загального зібрання розпочалася дискусія щодо 3 частини робочого документа, яка має назву: «Обирати: шляхи душпастирського та місіонерського навернення»

Спеціальним подарунком для Святішого Отця розпочалося 12 загальне зібрання XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, що відбулося вранці, 16 жовтня 2018 р.: єпископи з Франції вручили Папі півтори тисячі листівок, підписаних юнаками й дівчатами, що брали участь в передсинодальній зустрічі в Люрді.

«Стрибок вперед у любові»

Дискусії учасників Синоду перейшли до третьої частини Instrumentum laboris, ключовим словом якої є «обирати». Головний доповідач кардинал да-Роша у вступному слові зауважив, що мова йде про необхідність навернення, оновлення душпастирських практик, що, за словами Папи, означає зробити «стрибок уперед в любові», аби дійсно ставати «Церквою, яка виходить назовні».

Якісне формування лідерів завтрашнього дня

Учасники Синоду зупинилися на темі лідерства, наголосивши на існуванні нагальної необхідності належного приготування молоді для того, щоб ставати лідерами завтрашнього дня, спроможними проявляти критичне мислення та розбудовувати менш корупційне та більш справедливе суспільство. Це також вимагає якісного молодіжного душпастирства.

Було вказано на занепад освітньої системи, яка в багатьох країнах перестала бути здатною виконувати своє формаційне завдання, що вимагає більшого заанґажування Церкви в цій сфері, щоб розвивати в молодих поколінь здатність приймати зрілі рішення на користь спільного добра.

«Віддане під заставу» майбутнє

Як підкреслено під час доповідей, сьогодні безкорислива любов здається абсурдною, солідарність підупадає, а відчуття справедливості натикається на байдужість. І перед обличчям «антропологічного редукціонізму», а якому людина применшується до споживача, молодь перестає бути спроможною взяти своє майбутнє у власні руки, бачачи як воно «віддане під заставу». Любов до ближнього не може обмежуватися приватною сферою, але повинна знову повернутися до суспільних, політичних та інституційних секторів. Тому Церква покликана підтримувати молодь в тому, щоб ставати «послами віри» між однолітками, а чудовою нагодою для зміцнення віри названо волонтерство.

Міграція та діалог

У доповідях знову заторкувалася тема міграції, наголошуючи на необхідності приймання, захисту, підтримки та інтегрування мігрантів, допомагаючи, водночас, зберегти власну ідентичність, щоб збагачувати приймаючі суспільства своєю культурною та духовною спадщиною. З цією темою також пов’язана тема міжрелігійного діалогу. Отці наголошують на тому, що важливо не замикатися у собі, щоб уникнути загрози перетворитися в Церкву, «що задихається». Водночас, не слід нав’язувати свою віру, але давати приваблююче і послідовне свідчення.

Оживити парафії та народну побожність

Церква потребує здатності виходити із давніх схем, приймаючи зміни задля любові до Христа і до молоді. Якщо молодь бачитиме пастирів, готових виходити назовні, то також наважиться «підвестися з дивана». Для цього важливо оживати парафіяльне життя, аби завдяки оновленій катезизації підлітки могли розвивати правильну громадську та суспільну свідомість. Прозвучала пропозиція створювати молодіжні ради на дієцезальному рівні, щоб юнаки і дівчата мали змогу робити свій внесок в інкультурацію євангельської благовісті. Не слід також недооцінювати народну побожність, що є скарбом місцевих Церков, який допомагає в радісний спосіб поглиблювати віру.

Музика як засіб євангелізації

Засобом для цього може стати й музика, здатна пробуджувати ентузіазм та емоції. У ній підлітки та молоді люди шукають чого переконливого, спроможного висловити їхні радощі та тривоги. Відкривання краси віри та чару Євангелія проходить також і через це. Музика може послужити засобом першої євангелізації, адже коли вона є прекрасною, то викликає ностальгію за небом.