Хоча Церквою у Бельгії впродовж десятиліть після ІІ Ватиканського Собору керували модерністи-реформатори, типу кардиналів Суенеса, Даннелса чи Де Кесела, реалії сучасної Церкви не відповідають очікуванням вірних. На їхню думку, Церква є немодною, жорсткою та чужою для світу – йдеться у підсумках місцевих синодальних консультації.

Оголошений днями підсумок консультацій окрім виразів незадоволення містить перелік різного роду постулатів, деякі з яких свідчать про відсутність розуміння синодального процесу, оскільки виносять на обговорення питання, які вимагають послуху у вірі, а не дебатів. Прикладом цього є пропозиція дозволити свячення на священників жінок та постулат обрядового визнання Церквою гомосексуальних пар, тобто надання згоди на уділення одностатевих шлюбів.

Молодь хоче таку Церкву, яка буде слухати їх з повагою, а літургія буде для них більш зрозумілою. Вона має бути більш сучасною та використовувати цифрові засоби комунікації. Молодь визнає, що потребує Церкви у своїх пошуках, і хоче, щоб були місця, де вони зможуть отримувати таку допомогу.

Серед бельгійських католиків широко поширене переконання, що послання Церкви не відповідає життю сучасних людей, і вона не здатна дати надихаюче свідчення. Вірні мріють про більш відкриту і місійну Церкву. Одним із шляхів для місії вони пропонують інтегральну екологію.

Частою темою синодальних дискусій була літургія. Вірні ділились як позитивним, так і негативним досвідом. У деяких парафіях вона жива та динамічна, а в інших – формальна. Бельгійці хочуть, щоб вона була більш пристосована, щоб була живою, гостинною, старанно приготовлена і краще відправлена, з добрими проповідями і співом.