Преподобний Сисой Великий († 429) був пустельником, жив в Єгипетській пустелі в печері, освяченій молитовними працями його попередника - преподобного Антонія Великого . За шістдесят років пустельного подвигу преподобний Сисой досяг високої духовної чистоти і сприйняв дар чудотворення, так що одного разу навіть своєю молитвою повернув до життя померлого юнака.

Надзвичайно суворий до себе, преподобний Сисой був дуже милостивий і щедрий до ближніх і всіх приймав з любов'ю. Тих, хто відвідував його, преподобний завжди насамперед вчив смиренності. На запитання одного пустельника, як він міг досягти постійної пам'яті про Бога, преподобний зауважив: "Це ще небагато, сину мій, важливішим є вважати себе нижчим за всіх, бо таке приниження сприяє придбанню смиренності". Одного разу монахи запитали його, чи достатньо одного року для покаяння, - преподобний Сисой сказав: "Я вірую в милосердя Чоловіколюбця Бога, і якщо людина покається всією душею, то Бог прийме її покаяння протягом трьох днів".

Коли преподобний Сисой лежав на смертному ложі, учні побачили, що обличчя його засяяло. Вони запитали помираючого, що він бачить. Авва Сисой відповів, що він дивиться на святих пророків і апостолів. Учні запитали, з ким Преподобний розмовляє? Він сказав, що прийшли Ангели за його душею, а він просить їх дати йому ще хоч короткий час на покаяння. "Тобі, отче, немає потреби в покаянні", - заперечили учні. Але преподобний Сисой, у своєму великому смиренні, відповів: "Воістину я не знаю, чи я хоч почав каятися". Після цих слів обличчя святого авви засяяло так, що брати не сміли на нього дивитися. Преподобний встиг сказати їм, що бачить Самого Господа, і свята душа його відійшла в Царство Небесне.

Джерело: http://catholicencyclopedia.in.ua