Скандал довкола виступу митрополита Іларіона Алфєєва у Ватикані триває
  • Нед, 02/11/2014 - 12:48

Головний редактор впливового католицького медіа ресурсу «Crux» Джон Л. Аллен-молодший у своїй статті від 1 листопада цього року, під заголовком «The perils of weak-kneed ecumenism with Russia» гостро розкритикував виступ митрополита Іларіона Алфєєва на ІІІ Надзвичайній асамблеї Синоду єпископів Католицької Церкви, а також саму позицію РПЦ у питаннях католицько-православних стосунків.

Пан Джон Л. Аллен-молодший відомий у США католицький спікер, який спеціалізується на питаннях пов’язаних з Апостольським Престолом. Авторитетний католицький англомовний часопис «Tablet» назвав Аллена найавторитетнішім англомовним спеціалістом з ватиканських питань.

«Уявіть собі, що Папу було запрошено виступити на саміті протестантських лідерів і Папа використав цю нагоду, щоб гостро напасти на крихітну протестантську церкву вальденсів в Італії, звинувачуючи її у прозелітизмі серед католиків та вимагаючи, щоб вона перестала говорити про відділенні церкви від держави. Протестанти справедливо здійняли б великий галас стосовно такої хамської та зарозумілої тиради. Адже, неприпустимо використовувати ситуацію, щоб залякувати слабшу і меншу церкву», - пише пан Аллен.

Саме так, на думку автора, вчинив митрополит Алфєєв, коли, виступаючи у ватиканському залі, зажадав, щоб українські греко-католики припинили скаржитись на російську зовнішню політику і припинили протестувати проти російського вторгнення в Україну.

Джон Л. Аленн-молодший вважає, що РПЦ у «діалозі» з католиками постійно вдається до необґрунтованих вимог, перебільшень та виступає рупором Кремля. Як приклад такої поведінки він приводить вимогу РПЦ, щоб Католицька Церква в Україні не укріплювалась, оскільки, це, бачте, «канонічна територія» РПЦ, вимагаючи для себе монополію на релігійне життя в Україні. Надалі автор статті приводить просту статистику «прозелітизму», про який постій репетує РПЦ. Протягом останнього десятиліття ХХ століття у Росії зафіксовано усього близько 800 випадків навернення на католицтво. У той же ж час баптисти та п’ятидесятники фіксують масові навернення у свої конфесії на території Росії, охарактеризовуючи це, як «пострадянську золоту лихоманку». Звісно, жодних протестів з боку РПЦ це не викликає.

Автор також пригадує, що саме РПЦ послідовно накладає вето на приїзд Папи на пострадянські терени. А це ставить Москву в один рівень з Пекіном і Пхеньяном – одиноких місць куди приїзд Папи не вітається.

Росія у 2007 році видворила Архиєпископа Тадеуша Кондрусевича, який до цього очолював Архиєпархію Матері Божої у Москві. Згодом Москва закрила популярну католицьку газету.

Автор статті задається риторичним питанням: «Можливо прийшов час вернути боржок російському православ’ю?».