Любі батьки та діти, дорогі дідусі й бабусі!

Вітаємо усіх батьків і дітей, бабусь та дідусів, адже усі разом Ви творите одну родину. Прийміть наші найщиріші вітання з цим чудовим святом – Святої Родини з Назарету. Саме цього дня Літургія Церкви, продовжуючи святкування Господнього Різдва, відкриває нашим очам щось прекрасне, можливо, найпрекрасніше в цілому світі – сім’ю, взірцем любові у якій виступають скромні мешканці Назарету – Йосиф, Марія та Ісус. Картину цієї любові доповнюють бабусі й дідусі - батьки Марії і Йосифа.

Часто не задумуємось над тим, яку важливу роль відіграє у Божих планах сім’я. Адже спасіння прийшло на світ через сім’ю, бо у ній народився Ісус. Вона зберегла Його життя, коли Йосиф з Марією змушені були втікати до Єгипту, рятуючись від кривавих задумів Ірода. У родині Христос виховувався, і, за словами Євангеліста: «зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей» (Лк 2, 52)

Значення сім’ї в історії християнства не закінчується із земною мандрівкою Ісуса. У перших століттях існування Церкви, під час кривавих переслідувань християн у Римській імперії,  віра змогла витривати саме завдяки сім’ї. Віруючі у Христа тоді ще не мали святинь, у яких могли б молитися, тож потайки зустрічалися у домівках, щоб переживати Євхаристію. Таким чином, домівки ставали таємними храмами, а родина – місцем передавання віри. У XX ст. в подібній ситуації опинилося багато християн, що проживали у Радянському Союзі. У часи, коли комуністична влада переслідувала релігію, закривала святині та арештовувала духовенство, саме родина найчастіше була єдиним притулком для знищуваної віри.  Багато хто з нас пам’ятає той час і підтвердить, що порятунок своєї віри завдячує саме родині.

Сім’я відіграє важливу роль не лише у житті Церкви, але й усього суспільства. У 1992 році американський професор Гаррі Беккер, котрий прославився як засновник економічної теорії родини у сфері економіки, отримав Нобелівську премію, довівши у своїх дослідженнях, що сім’я і праця, виконувана у ній, приносять 30% народного прибутку. Крім того, добре функціонуюча родина виховує такі риси, як ретельність, порядність, солідарність, здатність до співпраці і жертовності, працьовитість і впорядкованість. Сьогодні все частіше багато економістів звертають увагу на те, що міцні родини – це чинники, які у перспективі часу в майбутньому найкраще гарантують постійне процвітання господарства країни. Можемо радіти, що влада у нашій країні підтримує родину, надаючи фінансову допомогу для сімей, у котрих народжуються наступні діти. Це чудовий приклад і взірець для сусідніх країн.

Дорогі брати і сестри!

Катехизм Католицької Церкви серед багатьох визначень родини подає наступне: «Родина є основною клітиною суспільного життя. Вона є природною спільністю, у якій чоловік і жінка покликані до взаємного обдарування любов'ю і життям. Авторитет, стійкість і життєве спілкування в родині підґрунтя свободи, безпеки, братерства в суспільстві. Родина є спільнотою, у якій від дитинства можна навчитися моральних цінностей, почати шанувати Бога та добре користуватися свободою. Життя в родині є вихованням до життя в суспільстві» (ККЦ 2207).

Таке визначення родини чітко підкреслює і подає нам, людям Церкви, виховні цінності, що освячують цю найменшу, а разом з тим найціннішу частинку спільноти Церкви. Сьогодні для багатьох людей та організацій, що хочуть збудувати суспільство без Бога, такий образ родини суперечить їхній ідеології. Тому намагаються виставити на посміх традиційну родину, вважаючи її пережитком минулого та ознакою відсталості. Натомість, в ім’я помилково трактованої свободи і справедливості, називають сім’єю зв’язок двох чоловіків або жінок, наділяючи їх правом усиновлювати дітей.

Нам, віруючим і практикуючим католикам, необхідно з особливою вразливістю сприймати численні сучасні загрози родини. Мова йде про так звану ідеологію «гендер», про яку, можливо, дехто з Вас уже чув.

Зі Святого Письма знаємо, що Бог створив людину як чоловіка і жінку, створив їх для взаємної любові. Існування двох, взаємодоповнюючих статей, свідчить, що ми покликані до любові. Найглибше прагнення людського серця – любити і бути коханим. У любові людина віднаходить щастя і повноту. Тому чоловік поєднується з жінкою, вони закладають родину, дають нове життя, стаючи батьками, а пізніше – дідусями й бабусями. Так було від початку існування людства, оскільки такою є людська природа.

Однак гендерна ідеологія пропагує дещо інше. Згідно з нею, наша стать не є біологічним фактом, лише суспільним і культурним, а це означає, що кожен може обрати собі ту стать, яку захоче. При чому, як проголошують ідеологи цієї течії, статей не дві, а набагато більше. Кільканадцять років тому вони твердили, що є 5 статей: окрім чоловічої й жіночої, також є гомосексуальна, бісексуальна і транссексуальна. Сьогодні ж твердять, що статей може бути нескінченна кількість, оскільки є нескінченна кількість сексуального вираження. Цього можна досягти між іншим також за допомогою пластичних операцій, генетичних маніпулювань та гормональних втручань.

Уже є країни, де офіційно заборонене вживання звичайних слів «батько» і «мати», а замість них впроваджено поняття «батько А» і «батько Б». З’являються навіть садочки, у котрих маленьких діток змушують обрати собі стать, до якої вони хотіли б належати. Молодь у школах навчають, що порушення у сексуальній сфері, такі як гомосексуалізм чи транссексуалізм – нормальне явище. Цей процес охоплює все більше держав світу, а його впливи поволі приходять і в Україну. Нелегко відразу розпізнати вплив гендерної ідеології, адже її ідеї часто запроваджуються під високими гаслами на зразок «сексуальна освіта», «боротьба з дискримінацією жінок», «захист прав дітей», «пропагування толерантності», «боротьба з насильством у родині», «профілактика СНІДу». Виявляється, що багато держав, підписуючи різні міжнародні угоди, зобов’язуються цим до впровадження у свою політику елементів гендерної ідеології.

Хочемо застерегти вас перед згубними наслідками цієї теорії, оскільки вона протирічить Богу, натуральному праву і здоровому глузду, не має жодних наукових підстав, а є лише чистою ідеологією. Для неї характерне утопічне мислення. Вона будує утопію, тобто вигаданий світ, нереальний і приречений на загибель.

Гендерна ідеологія прагне змінити Божий порядок і природне право. Цим вона кидає виклик самому Богу. Оскаржує Його в тому, що Йому не вдалася справа творення, що Бог помилився, створюючи чоловіка і жінку. Подумаймо лише, яким зарозумілим є той, хто вважає, що знає ліпше від Бога, як треба було творити світ, і хто пробує зараз «покращувати» Його справу. Історія людськості залишила чимало прикладів того, чим закінчилися великі проекти «виправлення Господніх творінь» і насильства над законами природи. Такі випадки відомі хоча б і в XX ст. Вони обіцяють людям рай на землі, але готують їм пекло.

Варто задуматись, однак, що криється за гендерною ідеологією. Якщо Бог створив нас чоловіками і жінками, щоб ми могли любити і бути щасливими, то замах на цей Божий задум є також замахом на людську любов і людське щастя. Адже любов реалізується у даванні себе іншому, в безкорисливості і готовності до жертв. Гендерна ідеологія, натомість, вкрай егоїстична, скерована на те, щоб брати, а не давати. Найвищою вартістю стає людське «я», котре заступає самого Бога. «Я» вирішує, яку стать собі оберу. Це «я» підпорядковує інших, для свого ж власного задоволення. Трактує людей як предмети, котрі мають служити заспокоєнню прагнень свого «я». За цією теорією, у якій навіть стать є змінною і немає жодних сталих точок опори – усе мінливе: закони, норми, заповіді. Немає добра і зла, врешті – немає Бога. Людина себе саму вважає богом.

Знищення сім’ї гендерною ідеологією – це також порушення фундаментів самого суспільства.  Егоїсти, що дбають про заспокоєння свого власного «я», ніколи не створять свідомої спільноти, що поділяє ті ж самі цінності. Країни, котрі розпочали впроваджувати суспільну політику у гендерному дусі, уже мають болючі наслідки:численні приклади людських страждань, депресій, самотності і самогубств у багатьох середовищах, зокрема серед молоді. Не вдасться безкарно виступати проти законів природи, оскільки це завжди загрожує помстою самій же людині.

Слід зазначити, що врешті-решт за цією теорією стоїть диявол, котрий ненавидить людину і здатний на все, щоб її знищити. Чинить це завжди дуже хитро й підступно, адже він надзвичайно інтелігентний. У цьому випадку, щоб нас спокусити і ошукати, використовує наші прагнення справедливості і свободи, спотворюючи їхнє розуміння. Цей батько брехні говорить, що справедливість настане за абсолютної рівності, і людина стане вільною, коли замість Бога все вирішуватиме сама. Злий дух хитро нашіптує: це несправедливо, що ти мусиш бути хлопцем чи дівчиною, ти маєш право сам обрати, ким хочеш бути і вибрати свою "стать-гендер".

Дорогі батьки, дорогі дідусі й бабусі!

Закликаємо вас захистити Ваших дітей та внуків. Чинімо опір проектам ідеологів, котрі ставлять себе на місце Бога і намагаються накинути нам новий світогляд у дусі «гендер». Це незгідне з вірою і розумом, і протирічить Об’явленню й науці.

Дорогі батьки, не забувайте, що передусім ви є відповідальні перед Богом і суспільством за виховання своїх дітей, довірених вам Господом. Тому маєте право й обов’язок знати, чого навчають ваших дітей у садочках та в школах, який взірець чоловіка і жінки їм передають, до яких цінностей переконують. Не бійтеся показувати своїм дітям Божу правду про людину, її покликання, та стояти на сторожі цієї правди, щоб її передавали їм також інші.

Пам’ятайте, що найкращим захистом сім’ї є передусім свідчення про неї власним життям, приклад того, що всупереч різноманітним протиріччям, любов і подружня вірність – можливі! Тому запрошуйте до ваших родин Христа. Просіть Ісуса, щоб перебував у центрі ваших родинних відносин, щоб очищав їх з усього егоїстичного та корисливого. Він додасть вам сили й витривалості, обдарує вас здатністю любові і прощення, принесе щастя і повноту. Не бійтеся! Відкрийте двері для Христа! Відкрийте Йому ваші домівки і сім’ї. Нехай сьогоднішня подія відновлення подружніх обітниць зміцнить ваш зв’язок з Христом, Котрий є Любов’ю, а також зміцнить єдність у вашій родині. Нехай Христос перебуває з вами завжди.

Від щирого серця благословляємо вас в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, в ім’я тієї любові, котра прагнула нас, дала життя і веде до безсмертного щастя.

Архієпископи і єпископи Римсько-Католицької Церкви в Україні

Джерело: http://rkc.lviv.ua