Слово Митрополита Ігоря до катехитів Львівській архиєпархії
 
Гл 4,3-21; Мт 10,37-11,1
 
Достойні сестри і брати,
нам дуже мило й приємно спільно стояти тілом та духом на молитві. Дякуємо Богові за усі його добродійства та просимо Господа про мир й спокій в нашій Україні. Багато добра приносить молитва для Божого люду. Колись цар Єзекія зорганізував святкування Пасхи в Ізраїлю й по Юдеї, запрошуючи усіх на молитву до храму в Єрусалим. Цар просив людей, щоб повернулися лицем до Господа, тоді він говорив: «… Ваші брати й ваші діти знайдуть собі милосердя в тих, що забрали їх у полон, і вони повернуться в цей край, бо Господь, Бог ваш, ласкавий і милосердний, і не відверне він свого обличчя від вас…» (2 Хр 30,9). Тоді зібралася велика громада на молитву та святкування, народ радів та славив Господа. Священики й левіти  заохочували зібраних до молитви і благословили їх: «… Господь вислухав їхній голос, і їхня молитва дійшла до його святого житла, на небо» (2 Хр 30,27). Велике значення має молитва до Бога в житті кожної людини та певної спільноти, які звертаються з різними проханнями до Всевишнього. І ми з вами віримо, що Господь чує нас, вислуховує, він з нами, й володіє усім світом, благословить та усе виведе на добро. Переживаємо тривожні дні, сумуємо за тих, хто загинули на Майдані у Києві та на сході України, виборюючи кращу долю та волю для нашого народу, уболіваємо за їхні сім’ї та родини. Усі прагнемо миру та волі. Не хочемо відчувати на собі загарбницьких кайданів та приниженої фізичної неволі. Водночас, думаємо, що багато з нашого народу закуті в клітку гріха, які миряться зі злом й продовжують практикувати негідне безбожне життя. Скільки в Україні таких, хто не молиться, не кається за гріхи, нехрещених, хто не переступає порогу церкви, таких, хто носить у собі гріховну темряву? Багато, дуже багато! Коли Мойсей з Ізраїлем зупинився у Рефідимі, ворожий Амалек напав на ізраїльтян. Ті, на чолі з Ісусом Навином, боролися з військом Амалека. Мойсей молився, піднімаючи руки вгору. Моління Мойсея були вислухані Богом: «І розгромив Ісус Амалека й його людей вістрям меча» (Вих 17,13). Надзвичайну роль відіграла молитва пророка, принесла успіх мандруючому народові! Стараймося, особливо, у ці дні присвячувати час на молитву до Господа й практикуймо піст, як закликає наша Церква. Просімо пресвятої Богородиці, щоб припинилося кровопролиття в нашому народі. Хочемо миру й спокою! Щоб ворог не тривожив нас металевою військовою технікою та не вбивав синів й дочок залізними кулями-снарядами, не використовував хімічної зброї.

Сьогодні, напередодні свята Різдва пресвятої Богородиці, молимося з участю катехитів нашої Архієпархії у цьому гарному храмі. Дякуємо Богові за можливість вільного служіння УГКЦ, за 25-ті роковини її легальної послуги нашим вірним, за перспективу навчатися багатьом покликаним в Катехитичному Інституті при УКУ, щоб краще катехизувати і євангелізувати наш вірний люд. Багато духовного та іншого добра принесла наша Церква для українського народу! Надзвичайну увагу приділяє наша Архієпархія вишколу осіб, які посвячують свій час та діляться здобутими знаннями, катехизуючи, тобто навчаючи засад віри в Бога, вказуючи на шлях до спасіння молодшим й старшим. Із євангельського уривку ми почули слова Ісуса Христа, який вказує на те, щоб ми любили його, як Бога, більше усього на світі. Людина, яка з кожним днем зближається до потойбічного життя, повинна аналізувати свій духовний стан. І Христос вказує, що він полягає у справедливій та відданій любові до Господа. Так, тепер, у цій війні в Україні гинуть кращі сини і дочки серед захисників держави та мирного населення, яких ми любимо та дякуємо за їхню любов до ближніх! Однак, завжди необхідно пам’ятати, що любов до Бога повинна перевищувати усе. Наших ближніх, тих, хто нам близький та кого зустрічаємо у своєму житті, любимо тому, що Бог покликав їх до життя, даючи, подібно як і нам, безсмертного духа та можливість вічного спасіння. Усі ми покликані Богом до життя, який сказав: «… Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу…» (Бут 1,26). Наші священики, ченці, черниці та миряни-катехити сильно задіяні в тому, щоби навчати правд Христової віри та допомагати у виборі найкращого шляху до освячення душі. В часах, коли наша Церква була заборонена радянським урядом, першими катехитами для дітей, тобто вчителями віри, були батьки, а найбільше ─ бабусі з дідусями. І ми знову повторюємо їм, пречудне: «Дякую!» Багато із них у вічності, інші осягнули поважну силу віку, дехто продовжують у міру своїх сил ще досі трудитися в церковному винограднику. Хай Господнє благословення огортає їх!

Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький у своєму «Катехизмі» писав: «Хоч би ти, мій брате милий, знав усе, що люди видумали у світі, як не будеш знати Божої науки, все буде пусте твоє знання і життя. На що придасться тобі твій розум та твоя наука, як не будеш знати, як жити, щоби душу свою спасти?» (Митрополит Андрей «Катехизм» 1900, Том І, док. №1). У Христовій Церкві катехити та священики дуже важливі особи, бо покликані Господом до навчання Божої науки. Вони вказують на «Заповіді Бога», на «Правди віри», на необхідність «Святих Тайн» в житті кожної людини. Через гідне зберігання Заповідей, тобто, життя з любов’ю до Бога та практику Святих Тайн, людина здобуває вічну радість в другому житті. Багато святих мучеників нашої Церкви підтвердили свою вірність та любов до Бога, проливаючи кров! Інші прожили в покаянні та любові до Бога, як преподобні особи. Наші батьки, дідусі та прабабці також осягнули вічне Царство, бо Церква навчила їх праведного життя!

Дякую всечесному отцеві Павлу Цвьоку, за його відповідальність катехизації у нашій Архієпархії! Висловлюю подяку нашим катехитам: священикам, черницям, ченцям та мирянам за ваше віддане служіння у Христовій Церкві. Хай Господь благословить вас миром та духовним спокоєм! Усіх людей доброї волі закликаю до молитви за мир в Україні та побожне життя нашого народу!  
 
+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

20 вересня 2014 р. Б. храм Святого Климентія Папи (м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 70)