Слово Митрополита Львівського на 11-ту Неділю по зісланні Святого Духа
  • Нед, 08/09/2013 - 22:52

Слово Митрополита Львівського на 11-ту Неділю по зісланні Святого Духа

1Кр 9,2–12; Мт 18,23–35.

Достойні та любі сестри й брати,
гарно те, що ми з вами зібралися у церкві цього недільного дня, щоб спільно помолитися до Бога. Господь любить своїх людей і дуже радо вислуховує їхніх прохань, особливо, коли зібраний побожний люд одним духом та єдиним серцем благає його в певних потребах. Коли  Божий люд зібраний у церкві на спільній молитві, тоді молитва має велику силу й Господь благословляє свій народ відповідними духовними дарами. Ви приходите у цей храм не тільки зі своїми клопотами, які представляєте Богові, але бачите й благаєте Господа  за розвиток добрих та різних ідей у нашому суспільстві. В Україні бракує роботи, справедливої оплати праці, чесності тощо, необхідно молитися, щоб чиновники подбали за це, щоб люди були задіяні працею та отримували гідну нагороду за сумлінне виконання завдання! У родинах, наприклад, стаються якісь непорозуміння, тоді не потрібно вдаватися до критики чи вияснювати за ким правда, лише у молитві доручити Господу цю справу й старатися від себе робити усе необхідне, щоб настала злагода й мир. Господь дарував людині розум, а це - великий дар, який необхідно вміло використовувати. Відомо, що є багато дуже убогих чи людей в потребі, їм необхідно допомогти, навіть найменшою лептою, яку ми посідаємо, хіба би ми самі залишилися без жодних засобів до існування. Можливо, знайдуться люди, які насміляться критикувати, теж й нечесного священика, але, пам’ятаймо, він стане перед Богом і Господь запитає його про гідне служіння. Наша справа: слухати його науки й виконувати її, коли священик навчає. Не можемо вказувати, наприклад, на апостола Юду, що любив гроші й тим оправдовувати себе, бо такі особи, як згаданий апостол,  служать вказівкою, щоб так не чинити, бо через це збільшується відповідальність перед Господом, маючи перед собою такий приклад.

Святий апостол Павло, ревний проповідник Божого слова, відчував, що його осуджує народ за те, що ніби вони утримують його. Але проповідник слова, веде людей до вічного спасіння, пригадує про необхідність жити чесно, служить народові, молиться за люд, очищує їх силою Христовою від гріха тощо. Одним словом, слуга Господній чинить дуже багато добра, він трудиться на Христовій ниві, бо до цього покликав його Господь, тому він має право з цього жити. Апостол пригадує, що виноградар живе із виноградника, пастух худоби, живиться молоком від неї і волові, який молотить не можна зав’язувати рота, так голосив старозавітний закон. Святий Павло пригадував слухачам, що сам Господь велів жити з Євангелії тим, хто її проповідує (пор. 1Кр 9,14). У книзі Числа написані слова самого Господа, якими він звертався до Мойсея: «Скажеш левітам і повідаєш їм: Коли візьмете від синів Ізраїля десятини, що я вам дав від них як вашу спадщину, то принесете з них жертву возношення Господові, десятину від десятини» (Чис 18,26). В такий спосіб утримувалися юдейські священнослужителі, які повинні були чинити, також десятину з цього, що отримували. І цю десяту частину було приписано віддавити з усього, чим дороблявся народ. Чому роздумуємо про це? Тому що про те писав святий апостол Павло до коринтян, яким голосив спасенне слово, а вони, мабуть, судили його, хоч він виразно твердив, що  «нічого не користав з того», бо давав собі раду, заробляючи своїми руками на життя. У Євангелії читаємо слова, що Ісус Христос з апостолами утримувалися із маєтків певних осіб, які їм допомагали (пор. Лк 8,3). Хоч відомо, про великі скрути, часто, голоду й спраги Спасителя та його учнів, бо Христос, зголоднівши, шукав плоду смокви на дереві, натомість, апостоли їли зерно із вирваних колосків. Бог бажає виховувати людей в дусі співчуття та милосердя до ближніх.

Дорогі брати й сестри, дуже дякую вам за розуміння Божих слів та за те, що ви радо допомагаєте іншим, ставитеся із розумінням до святої Церкви, утримуєте священиків та позитивно відгукуєтеся на різні збірки, які встановила наша Церква. Вашими датками, чините милостиню - і то, у святому храмі. Побожний Мудрець навчає: «Милостиня від смерті вибавляє, вона усякий гріх очищає. Ті, що дають милостиню, проживатимуть у достатку» (Тов 12,9). Часто ви стаєте свідками того, що у церкві проголошується збірка  для комісії у справах праці з молоддю, з мирянами, на катехитичні потреби, на семінарію й інші. Люди збирають кошти на будову церков, ви своїми коштами підтримували будову нашого собору у Києві, багато мирян приходять й просять дозволу про збірку на операцію хворих тощо. Ми даємо такі дозволи, а наші вірні радо відгукуються на такі потреби і тут необхідне мудре слово священика, який би заохочував людей, щоб поклали свою лепту, як гідну милостиню, яку найкраще оцінить Господь.

Святий євангелист Матей описав притчу, яку сказав Ісус Христос про слуг, які мали певні борги. Багатий пан радо подарував велику позику одному із них, а той, не бажав чекати на віддання мізерних коштів комусь із своїх боржників. Не мав милосердя над ближнім, хоч сам досвідчив великого милосердя від свого пана. Тому, ласкаво споглядаймо на потреби наших ближніх, допомагаймо одні одним чим можемо, бо Господь дасть велику нагороду тим, «хто напоїть, як учня, одного з цих малих тільки кухликом холодної водиці» (пор. Мт 10,42). Господь надзвичайно щедрий для свого люду, тому очікує великої щедрості від нас.

Хай ласкавий Господь благословить усіх вас духовними дарами та добрим здоров’ям на багато років життя! Зростайте у любові до Бога та взаємно між собою! Помножуйте своє духовне добро через щедрість милостинь!  Хай пресвята Богородиця та святий Іван Хреститель опікуються вами та вашими доробками! 

+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

 
8 вересня 2013 р. с. Старе Село, Пустомитівський р-н.

Джерело: www.ugcc.lviv.ua