2Кр 6,1-10, Мт 25,14-30.
 

Дорогі та смиренно-милі молільники,

відчуваю невимовний спокій та душевну радість стояти на молитві перед всемогутнім Богом разом  з вами у цій новозбудованій церкві. Нам необхідна молитва, а Богові ні, хіба тому, щоб давати людям більше дарів та обсипати їх щедро духовними ласками. Людина без Господнього дару нічого гідного не може вдіяти (пор. Ів 15,5), бо добре знаємо, що саме життя є надзвичайно великим даром від Бога. Коли хтось отримує духовні чи інші дари, тоді дякує Доброчинцеві, а тим більше Господу, який творить завжди світлу та безсмертну душу для кожного життя, яке починається в утробі матері. А ви пам’ятаєте, що сам Син Божий говорив, що людина, здобувши цілий світ, усі його багатства, золото, срібло, платину та інше, здається великий капітал, коли занапастить свою душу, тобто, помре у гріховному стані, не має жодної користі (пор. Мт 16,26; Мр 8,36). Існує велика різниця поміж духовними та матеріальними речами, між багатством посідання чеснот та здобуттям матеріальних коштовностей. Одна безсмертна душа посідає більшу вартість, ніж увесь матеріальний світ створений Господом, бо так оцінив сам Син Божий (пор. Мт 16,26), що увесь створений ним світ має меншу вартість за безсмертну душу. Подумаймо уважно, що кожен та кожна із нас носимо у собі, у нашому тілі, безсмертного духа, який оцінений Богом, як найбільшу коштовність у світі! Люди люблять золоті, срібні, діамантові, рубінові та інші прикраси й коштовності, яких у світі велична кількість, однак, безсмертна душа перевищує на цілу вічність усі матеріальні багатства та коштовності. Людина мріє тримати в руці, мати у банках гроші, носити на собі дорогі речі, а Господь пропонує їй нематеріальне, не горобця, а - віру, надію та любов, що знаходиться у душі та серці людини. Усе матеріальне минеться, не матиме духовної вартості, а освячення й спасіння душі триватиме вічно. Боже покликання різне й площа діяльності мирян та богопосвячених осіб відмінна, необхідно старатися, щоб кожна охрещена особа відкривалася на дію Святого Духа. Якщо Господь кличе когось до душпастирського життя, таким священикам та приготованим мирянам необхідно розвивати діяльність у сфері духовних служіння. Таке служіння не є легким, за ним криється велика відповідальність перед Богом, але Господь дає усе потрібне тим, хто покликаний ним служити ближнім. На кожній людині лежить відповідальність за своє життя та ближніх.
 

Святий апостол Павло звертався до своїх слухачів та пригадував їм, щоб мудро користали із Божої благодаті, тому що Господь бажає людям взаємної пошани, любові та допомоги одні одним. Він дає надмірні дари мешканцям землі, щоб мали достатнє матеріальне життя та усе необхідне для доброго служіння йому. Було згадано про створіння безсмертної душі Богом для кожної людини, разом з тим, Господь вкладає різноманітні таланти в кожну людську істоту. Він не вкладає поганих дарів, це людина, чинить погано тому, що противиться Богові, його задумові, чинить бунт, вважаючи себе вищою понад інших, не приймаючи Бога за Творця. Господь дбає за спасіння свого люду через святу Церкву. Не усі бажають приймати її вчення, подібно, як знаходилися люди, що не приймали Ісуса Христа за Месію та противилися його діяльності у ділі спасіння. Люди розіп’яли Боголюдину, який чинив тільки добро та приніс у світ спасіння. Так стається, що людина сама обертає дари спасіння на своє осудження й терпіння. Кожна людина має можливість примиритися з Богом за найбільші промахи свого життя через щире покаяння. Не усі хочуть це прийняти та примиритися у такий спосіб з Богом, а іншого не існує, бо це - найпростіше й найлегше. Адам, прогрішившись у раю, не просив у Бога прощення, лише звинувачував свою дружину, а ця - злого духа, змія (пор. Бут 3,12-13). Прародичі призналися, що з’їли заборонений плід із дерева, звинувачували себе взаємно, забуваючи, що мали заборону від Бога, - не каялися. Це  - великий дар: жити у примиренні з Господом через покаяння! Господь дає людині розвиток, яка чинить великі поступи у науці, техніці, промисловому виробництві тощо. Маємо комп’ютери, Інтернет,  телевізію, телефони у кишенях, медичну, сільськогосподарську, промислову й іншу техніку. Це – дари, які Господь дає людині, щоб вона вміло використала це для служіння ближнім. Людина, також, може використати талант для взаємного знищення, наприклад: військова техніка, різні види автоматичної зброї, атомна бомба, хімічна зброя тощо. Прийде час для кожної особи, щоб дати звіт із управління дарами, які Бог вложив у людину. Як буде відрадно, коли людина у вічності, ставши перед Господом відізветься до нього: «Мій Боже, я старалася служити тобі та використовувати твої дари для любові тебе і своїх ближніх!» Час – великий дар, однак, ми ним обмежені, тому апостол пригадує, що сьогодні день спасіння, завтра його уже може не бути. Необхідно в кожному моменті життя дбати про своє спасіння, не повертатися до духовного бунту проти Бога. Мудрий Товит закликав: «Увесь час благослови Господа Бога. Проси в нього, щоб твої дороги були прості й усі стежки та заміри таланили. … єдиний же Господь дає всі блага …» (Тов 4,19). Побожний автор псалмів постійно призивав: «Змилуйся надо мною, Господи, бо я ввесь час до тебе кличу» (Пс 86,3), - до такого моління він заохочує увесь Божий люд.

Святий апостол Павло не звинувачував Бога, лише дякував, що може йому служити «у великій терпеливості, … у нуждах, … під ударами, в темницях, … у неспанні, у постах, у чистоті, у знанні, … у щирій любові» (2Кр 6,4-6). Увесь час використовував, щоб гідно служити Богові через ближніх, навіть, коли його кривдили та знущалися з нього.
 

Дорогі сестри й брати, ви – щасливі зі своїми священиками, що маєте можливість брати участь у спорудженні Божого храму. Дякую вам, а насамперед, отцеві Мирошу В., що в такий нелегкий час він зібрав вас навколо церкви і ви радо вносили свої кошти в цю будову, ніби у свою рідну хату. Ви заощаджували на сімейному бюджеті, а вкладали у банк вічної нагороди! Старайтеся гідно жити, очищуйтеся від усього бруду, що прилипає до душі, щоб увійти чистими в небесні двори по нагороду. Хай Господь винагородить вам на землі добрим здоров’ям, а у вічності Небесним Царством! Хай Святий Дух надихає вас на добрі вчинки, а пресвята Марія, Мати Ісусова, покриває вас постійно своїм омофором!
 

+ Ігор

Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ
 

13 жовтня 2013 р. храм Зіслання Святого Духа (м. Львів, вул. Трильовського, 9а)