Слово Митрополита Львівського на Сиропусну неділю
  • Пон, 03/03/2014 - 11:08

Слово Митрополита Львівського
на Сиропусну неділю
Рм 13,11-14,4; Мт 6,14-21
 
Достойні та любі сестри і брати, святий апостол і євангелист Матей описав у Євангелії слова повчання Ісуса Христа, які відносяться до прощення провин. На перше місце Спаситель ставить слова «коли ви прощатимете», а на другому плані, «коли ви не будете прощати людям».
 
Людина здібна прощати і не прощати, тобто, тримати своє серце у стані милості чи ненависті до ближніх. І тут Ісус Христос виразно говорить, що від стану серця людини залежить її відношення до Бога й Бога до людини. Якщо людина живе милосердям до ближніх, тоді Господь з милосердям та прощенням відноситься до особи; коли людина замикає своє серце, щоб простити кривдникові, тоді й Бог не може доступити й достукатися до  такого зачиненого серця, щоб простити, бо воно замкнуте для Господа.
 
У наш час стан прощення став особливо актуальним. Переживаємо нелегкі часи, коли, зокрема, у Києві на Майдані загинуло багато мирних людей від пострілів снайперів та ударів кийками особами силових структур. Не хочу розділяти серед полеглих, бо загинули люди України, діти  Бога, яких уряд протиставив одні одним. Підвладні командирам силових органів у державі, мають право не виконувати немудрих наказів своїх начальників: стріляти із зброї проти незахищених, щоб вбивати мирних людей. Тепер нам уже відомо, кому йшлося про владу, також, розходилося про зарплатню «беркута» та їм подібних, про захист награбованого майна «володаря» у громадян країни. З уст провладних осіб та неприятелів народу України, як екс-президента,  чуємо, що вони говорять про захоплення уряду в Києві екстремістами, нацистами тощо. А насправді, уряд Верховної Ради залишився той самий, кого вибрали в Україні чотири роки тому.? Тільки одне залишається невідомим: чому Янукович В. залишив Київ? Його не усували, чекали, а він сам покинув уряд, країну, народ й переховується тепер аж у Ростові в РФ. Повинен би приїхати у Київ та стати на Майдані разом з усіма тими, хто давали накази та вбивали людей, кривдили їх й кормили обманом. Винні особи мають глянути людям в обличчя, перепросити їх, благати прощення, признатися до усіх вбивств, кривд й віддати награбоване майно у суспільства. Винуватим необхідно спокійно піддатися справедливому людському судові. А покривдженим людям й усьому народові необхідно простити.
 
Життя розстріляних із  «небесної сотні» та інших загиблих не повернеться, але взаємним прощенням та порозумінням можна загоїти багато ран. Хтозна-скільки разів представники провладних органів цинічно заявляли, що не будуть використовувати зброї, а насправді, наказували стріляти в людей, а у лікарнях не бажали давати медичної допомоги пораненим протестувальникам, навпаки, їх захоплювали силовики й відкривали поспішно «кримінальні справи».
 
Застановімося над тим, що в серцях багатьох осіб нашого суспільства, навіть тих, хто відповідальні за медичну структуру країни, живе ненависть, потурання несправедливості, це - гріховність душі. При помсті не діють людські закони, хіба – людське беззаконня. А Бог завжди – вище людини, він – її Творець!
 
Невідомо, чому багато із тих, хто посідають становища, більше цінять собі владу, як людську гідність та любов до Бога й ближнього? Господь до усіх відзивається: «… Любіть ворогів ваших, добро чиніть тим, які вас ненавидять» (Лк 6,27). У цьому тексті Бог не згадує про прощення, але говорить про необхідність любові. Невинно поранені особи не були ворогами тих, хто їх мали лікувати у лікарні. Це – стікаючі кров’ю,  обезсилені та при смерті молоді люди, які очікували допомоги… Страх за посаду – не відомо на скільки оправдує людину? Розповідають про кинутих до в’язниць поранених осіб із Майдану, які стікали  кров’ю й помирали на очах своїх побратимів, що не вміли й не могли нічим допомогти. Історія про це напише, але найгірше те, що здорові й здається, фахові люди, лікарі та медсестри, у багатьох лікарнях, не реагували на потреби поранених та вмираючих.? - Очевидно, що наше суспільство дуже прогнило духовно, віримо, що представники Майдану, наші померлі та живі герої, багато простих й чесних людей нашого краю - здорове зерно, що принесе духовне видужання та відродження  нашого народу.
Стоїмо на порозі Великого посту, якому ми надаємо чималого значення. Ісус  Христос закликав, щоб постити «з намащеною головою та умитим обличчям», тобто, щоб піст був радісним, а не для людського ока, лише з любов’ю до Бога та як перепрошення Господа за свої й ближніх гріхи. Особисто, дякую нашим священикам, ченцям, черницям, дияконам, семінаристам, а особливо, усім вірним нашої Архиєпархії за те, що підтримують молитвою, милостинею й постом тих, хто відважився йти на барикади, хто поклав своє життя за кращу долю України та сім’ям заснулих героїв!
 
Не існує слів оправдання за кривди вчинені невинними людям! За прикази вбивства колишнього в. о. Міністра  Внутрішніх Справ, можливо й інших, яких виявить, а багатьох й не виявить слідство, необхідно відповідати у суді. Господь знає про усіх злочинців, дай Господи, щоб вони покаялися та зрозуміли свої гріхи вбивства й кривди вчинені народу. Державним крадіям, кривдникам народу в Україні необхідно щиро заявити словами  митника Закхея: «… Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо» (Лк 19,8). Тільки щире покаяння може зцілити людину, а не перекладання вини одні на одних!
 
Нам усім необхідно використати час Великого посту для покаяння й навернення, - це потрібно починати від себе, не оглядаючись на інших. Наше суспільство дуже корумповане, всюди, де тільки поглянути: суди, лікарні, митниця, міліція, школи, університети, призначення на посади, місто, обласні інституції тощо – майже усі цьому підлягають. Усім нам треба слідкувати пильно за тим, щоб створювати народний контроль, не боятися й виявляти тих, хто називає ціни за операцію у лікарнях, за екзамени, за проїзд автомобіля через кордон, «даїшників» за побори,  несправедливі вироки в судах і т. д. Ми не повинні, також, давати ані не можна брати хабару, бо це - гроші крові, за що заплатили життям багато душ Майдану. Прошу, подумаймо спільно над тим, як організувати нагляд та контроль за діями та функцією різних гілок наших установ, стараймося усі спільно викорінювати корупцію серед нашого населення.
 
Хай Господь благословить нам достойно в покаянні провести час Великого посту та просити Бога, щоб змінив нас на краще! Пресвята Богородице, рятуй і захисти нас від усякого зла! Замало, мабуть, було пролито крові українцями, щоб ми жили в демократичній та вільній Україні, в злагоді, мирі та любові, тому пролиття крові продовжується. Час Великого посту, це – молитва до Господа, милостиня для ближніх, а піст – змінити себе. щоб заволодіти пристрастями! Нам усім необхідно багато прощення. Хай Господь благословить усіх нас!
 
+ Ігор
Митрополит Львівський УГКЦ

 
2 березня 2014 р. Б. Архикатедральний Собор Святого Юра

Джерело: www.ugcc.lviv.ua