Слово Митрополита Львівського в день празника Різдва Пресвятої Богородиці
  • Суб, 21/09/2013 - 20:48

Флп 2,5-11; Лк 1-,38-42, 11,27-28.

Достойні сестри й брати, приємно вітати вас у церкві на спільній молитві. Наші серця радіють від того, що ми таким великим числом сьогодні прибули на це свято, бо це - вияв дуже великої любові до Богородиці. Очі усіх присутніх взаємно замилувані у ваших чудових вишиванках. Ви усі такі охайні та гарно прибрані, з випромінюючими молитовними обличчями! Матері Божій мило споглядати на усіх нас, тим більше тоді, коли ми очистили свої душі від духовного бруду, коли дбаємо про освячення своїх душ та їхнє спасіння! Це – найважливіше наше завдання, як пише апостол: «Бо Бог нас покликав не до нечистоти, а до святості» (1Сол 4,7). Стидаємося того, щоб не появитися десь між  людьми чи у церкві в брудній або порваній одежі. Тим більше охоплює наше серце стид тоді, коли наша душа заплямлена гріхом, розірвана, не належить Господу. Бути невірними єдиному Богу, означає служити іншими богам, а наш Господь, як читаємо: «… Бог ревнивий; не простить вам ваших переступів і гріхів ваших» (ІН 24,19). Ніхто із мудрих людей не сумнівається про те, що Господь знає наші вчинки, слова та мислі, бо проголошено: «Любитимеш Господа, Бога твого, всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю» (Втор 6,5). Необхідно любити Бога цілим серцем та цілою душею, а це значить, що Господь знає хід нашого серця та нашої душі, він володіє усім нашим єством. Як це важливо, щоб жити з Богом у мирі та любові! Автор псалмів глибоко розуміючи це написав: «Відступи від зла й чини добро, шукай миру та його тримайся!» (Пс 34,15). Важливо посідати постійний мир у своєму серці, бо це означає бути вільними від гріха перед Господом. І ми з вами стараємося про духовне мирне життя, про внутрішній спокій, яким володіла пресвята Богородиця. Коли ангел привітав Марію вона стривожилася, але ця тривога була контрольована нею, бо відразу думала«… що могло значити те ангельське привітання» (Лк 1,29).?

Про різдво пречистої Марії нічого не написано у Святому Писанні, але про неї читаємо, що вона мешкала у місті Назарет, значить там й відбулося її народження. Нам би було дуже радісно почути про її народження, однак, втішаймося з того, що вона була благословенна між жінками та породила Сина Всевишнього, Ісуса Христа, обіцяного Месію. Господь Бог повідомив про ці уродини в раю, коли люди не послухали його й порушили Заповідь, а він – милосердний, погрозив дияволу про потомство жінки, яке розчавить йому голову ( пор. Бут 3,15). Люди очікували обіцяного Месію, хоч не знали яким буде його прихід. Зачаття у лоні кожної матері, завжди пов’язане з Божим творінням окремої душі для нового життя. До Захарії прибув ангел та повідомив його про те, що його дружина Єлизавета зачне у лоні та породить сина (пор. Лк 1,13); для батьків Марії, можемо тільки здогадуватися, мабуть, також було таке повідомлення. Праведні Йоаким та Анна – люди великої віри та безмежного довір’я до Господа Бога! І Господь з великою радістю та любов’ю створив душу для початого немовлятка в лоні святої Анни, яке згодом отримало ім’я Марія. Нічого незвичайного не зауважували сусіди Йоакима й Анни, коли Марія прийшла на світ. Близькі знали лише про те, що Анна була неплідною й напевно не розраховували на народження нею дитини, бо вона була поважного віку. Тим часом дитя росло й розвивалося, а Господь наділяв Марію безмежними духовними дарами, так що ангел назвав її благодатною та найщасливішою між жінками. Марія не заслужила сама зі себе таких превеликих дарів, якими наділив її Господь. Бог зі своєї щедрості та любові вбрав її на Матір свого Сина, тому й обдарував Марію превеликими духовними дарами. Ніхто із людей не удостоївся у Господа такої великої ласки як Марія, яку ми любимо, до якої молимося та прибігаємо у різних потребах. І Марія стократно використала дари, якими обдарував її Господь, усе прийняла на користь своєї душі та для спасіння людського роду! Вона – Мати благодаті, надія світу, притулок для грішників. Марія – божественний  рай, бо про її прихід на світ сповістив сам Господь у раю. Марію оспівано описами у книжках, різними побожними статтями, тисячами молитов, пісень, проповідей, ікон, статуй тощо. На її честь побудовано сотні церков, також, у нашому народі Богородицю люблять, шанують, до неї моляться, її довіряють наші вірні своє освячення та спасіння. У кожній хатині вірні нашої Церкви тримають у великій пошані та гарно прибрану ікону Матері Божої. Вона усім допомагає, бо сам Син Божий вказав на неї, що вона - наша Мати, а ми її діти (пор. Ів 19,26-27). Ми – дуже щасливі, бо маємо за матір пресвяту Богородицю.  Про неї скажемо, що «…всі замилувалися красою її обличчя» (Юд 10,23). Звичайно, що вона опікується нами, допомагає нам молитвами перед своїм Сином. Вона бажає нашого спасіння, бо кожна мати бажає щастя й добра своїм дітям, навіть невірним. Молімося щоденно до Марії, принаймні коротеньку молитву «Богородице Діво…», але чинімо це щиро й дуже уважно, ніби вона стоїть перед нами. Хто до неї прибігає у своїх молитвах, навчають побожні автори,  такі особи не загинуть! Закінчимо наші роздуми стихирою із Вечірні свята: «Нині неплідна Анна народжує божественну Діву, що з усіх поколінь була наперед вибрана на житло усіх Царя і Творця, Христа Бога – на здійснення Божого задуму, яким ми, земляни, відродилися і з тління обновилися для життя безконечного» (Вечірня свята, стихира на «Господи взиваю…»).

+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

21 вересня 2013 р. храм Різдва Пресвятої Богородиці. с. Старичі (Яворівський р-н).

Джерело: www.ugcc.lviv.ua