Слово Митрополита Львівського в день Святого апостола Юди Тадея
 
Мт 7,15-21; Ів 14,21-24.
 
Преподобні та всечесні отці,
Достойні молільники, милі прочани,
необхідно глибоко дякувати нашій Церкві, яка турбується про нас ще й з цього боку, що  подає кожного дня до розважання життя святих подвижників. А великі праведники, це -  ніхто інший як люди, подібні до нас, що перемогли у собі страх та взяли правильний курс на освячення своєї душі. Святий апостол Павло заохочував до стремління у духовну гору, використовуючи поправні середники: «… щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості, щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий» (2Тм 3,16-17). А людина Бога, це не означає тільки вибраних великих духовних героїв, бо з Марії Магдалини Ісус Христос вигнав сім бісів (пор. Мр 16,9), значить вона була далеко від служіння Господу. Після ж зустрічі з Христом, ця жінка не покидала його, ходила слідом, допомагала апостолам зі своїх маєтків (пор. Лк 8,2-3). Яка праведна переміна! Це – щира душа, пізнавши Спасителя, його святість та простоту не бажала повертати на лиху життєву дорогу, покинула гріх, одягаючись у праведність. Таких відданих Богу душ за час існування світу знайдемо мільйони, які віддалися у руки Божого Провидіння, практикували вірність Богові, довірились цілковито йому й осягнули вічне щастя у небесах. Господь не кличе людину засиджуватися, склавши руки, він дає їй простір для праці та служіння, щоб через вірність йому, християни довершували справу освячення своєї душі. Так чинили апостоли, які покидали порвані сіті та човни, а слідували за Ісусом, «… приносячи плід у всякому доброму ділі і зростаючи у спізнанні Бога» (Кл 1,10).

І тут роздумуємо про святого апостола Юду Тадея, а ім’я Тадей означає того, хто хвалить, в нашому розумінні - Бога. Він був сином Марії Клеопової, тітки Пресвятої Богородиці, як написано про нього – брат Господній. Апостол Юда невідступно слідував за Христом, бо належав до 12-тьох найближчих учнів Спасителя. Він уважно спостерігав за кожним словом та рухом Господнім, що проникало глибоко його серце та цілу сутність. Ісус Христос говорив своїм апостолам слова великої науки, яку трудно було осягнути людським розумом, це знав тільки єдиний Бог. А глибина Христового слова полягала в його ознайомленні: «І взнаєте того дня, що я в моєму Отці, і що ви в мені, а я у вас» (Ів 14,20). Ось, який міцний зв'язок людини з Богом виявив Христос. Юда ж запитував Господа про те, чому він об’являє себе апостолам, а не світові. А Христос відповів йому словами глибокої пошани та любові: «… Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло» (Ів 14,23). Ісус керував увагу свого учня, а разом з ним інших апостолів, щоб зберігали у серці його слова, бо вони стануть основою приязні з Небесним Отцем. Не написано про нього нічого, як він поводився в той час, коли противники Христа напали на Господа в Оливному городі. Можемо здогадуватися із слів євангелиста Марка, що «… всі, лишивши його, повтікали» (Мр 14,50). Між ними був, теж і апостол Юда, бо страх має великі очі та потужну силу дії на людину, яка старається за усяку ціну берегти своє життя. Цей Юда після вознесіння Христа повірив словам Господнім і разом з іншими апостолами очікував приходу Святого Духа. Отримавши силу з висоти уже не надіявся на свої вміння та досвід, лише керувався Божим Провидінням, бо пізнавав Господню волю й старався докладно виконати її. Зі своїми науками про Христа розп’ятого та воскреслого пройшов крізь Юдею, Галилею, Самарію, Аравію, Сірію, Мезопотамію та інші країни. Ревність за славу Господню та любов до Христа не давали йому спокою, щоб спочивати на лаврах. Він відважно голосив слово Боже, не боявся переслідування та інших людських небезпек. В його житті описано, що він зі своїми проповідями дійшов аж до Вірменії й там відважно голосив слово про Спасителя. Дивно, що люди не бажали прийняти цього натхненного проповідування? Не бажали змінити свого беззаконного способу життя. Їм було легше позбутися життя того, хто докоряв їм словом за їхнє протизаконне Богові життя. Тому в негідний спосіб розправилися із життям святого Юди. Бо, як розповідається в його життєписі, він був прив’язаний до дерева і його прошивали стрілами із луків за віру в Христа. Так, помираючи, святий віддав душу в руки Бога. Господь не оберігав своїх вірних учнів у чудесний спосіб від мученицької смерті, навпаки, усі вони віддали своє життя, вмираючи у різний спосіб від жорстоких мук. Цей Праведник, теж написав листа до вірних, яких перестерігав про небезпеку від нечестивих людей, «… які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа» (Юда 1,4). Апостол Юда сильно уболівав над тим, щоб вірні Христові люди не грішили, а ставили чоло безбожним наступам та негідним діям диявольським. Бо течія світу затягує багатьох у свій небезпечний вирій, з якого нелегко вибратися. Його слова були скеровані до вірного люду, щоб берегти себе від гріховного занепаду, пам’ятаючи про єдиного Бога, Спаса нашого Ісуса Христа,  якому «слава, велич, сила і могутність перед усіма віками і нині й по всі віки!» (див. Юда 1,25).

Достойні сестри й брати, озброюймо себе щитом віри, щоб поборювати свої духовні немочі, бо ворог нашої душі всюди чигає на нас, щоб потягнути у свій бік. Злий дух не любить нас та різних побожних практик, які засоромлюють його та викривають усякі безбожні, гріховні його пастки. Слідкуймо за своїми думками, словами та ділами, щоб позбавити себе від будь-якої частки з нечестивим духом! Просімо святого апостола Юду Тадея, щоб визволив нашу душу від усякого зрадливого та лукавого язика. Хай Господнє благословення перебуває глибоко у нашій душі! Пресвята Богородице, рятуй наші душі від злобного та лукавого ворога!  Святий апостоле Юдо Тадею, моли Бога про наше освячення та спасіння! 
 
+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ
 
02 липня 2013 р.Б. с. Підкамінь, Бродівський район.

Джерело: www.ugcc.lviv.ua