Дорогі Священики і Особи Богопосвяченого Життя!
Улюблені Брати і Сестри!

1 вересня вписалося в історію світу трагічною подією, якою була Друга світова війна. Я впевнений, що нікому не потрібно пояснювати і переконувати, як багато людей загинуло у боротьбі з жорстокою нацистською ідеологією. Про це свідчать кладовища, концентраційні табори і спогади, які повертаються у багатьох родинах і цілих народах, незважаючи на роки, які минули, і покоління, що вже відходить, а ще пам’ятає ті часи. Саме тому важко пройти байдуже повз цю дату, оскільки за нею ховається великий досвід зла, якого досі не знала історія людства. Тому прошу про дар молитви за жертви Другої світової війни, а також у намірі миру, що в багатьох місцях світу є часом, якого з нетерпінням очікують мільйони людей. Серед них і ми, жителі України, прагнемо завершення збройного конфлікту, який вже понад два роки триває в нашій державі. Не знеохочуймося в молитві і просімо Бога, щоб Він не дозволив знищити щастя людей, які мають право на життя у свободі і суверенності своєї країни.

Другий виклик, який приносить нам перший день вересня – це початок нового навчального року, а одночасно і катехетичного. Ми всі стаємо перед ним. Батьки, дбаючи про виховання і освіту своїх дітей, виконують свій перший обов’язок, який виникає з їхньої батьківської влади. Тому прошу, щоб у цій турботі вони стали на висоті завдання, співпрацюючи з учителями, вихователями, катехетами і катехетками. Адже необхідна спільна думка і турбота, щоб майбутні покоління стали не лише на шлях здобуття знань, а й віри, про яку батьки просили для своїх дітей у день святого Хрещення. Не забувайте про цю обітницю, яку ви тоді дали перед спільнотою Церкви, що у католицькій вірі хочете виховати своїх дітей. У цій обітниці саме на вас, дорогі батьки, покладено обов’язок дбати про розвиток віри. Саме ви є першими катехетами для своїх дітей і це від вас вони навчаються щоденного релігійного життя, спільно молячись у рідному домі, беручи участь у Євхаристії в неділю і свята, у богослужіннях, а також взаємно шануючи гідність кожної людини. Не занедбуйте цей обов’язок, оскільки з нього береться зміст IV Божої Заповіді: „Шануй батька твого і матір твою”.

З великим проханням також звертаюся до вчителів, катехетів і катехеток. Підтримуйте сім’ю в ділі виховання. Сумлінно виконуйте своє покликання. Не легковажте обов’язок, який ви самі обрали. Майбутнє Церкви і Батьківщини залежить також від вашого служіння. Вислів, що діти і молодь – це майбутнє, не є порожніми словами, адже це покоління колись візьме на себе відповідальність за долю Церкви і Батьківщини.

На цю велику і важливу працю виховання віри і відповідальності за майбутнє благословляю батькам, учителям, катехетам, катехеткам, дітям і молоді: В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

+ Мечислав Мокшицький
Архієпископ Митрополит Львівський

№ 540/16
Львів, 1 вересня 2016 р.