Слово Митрополита Львівського з нагоди святкувань Дня катехита у Львівській архиєпархії

1Кр 4,17-5,5; Мт 24,1-13

Всечесні та преподобні отці,
Преподобні сестри, достойні наші катехити та любі молільники, дуже приємно бачити на молінні таку велику кількість наших катехитів, які уболівають та стараються за поширення віри поміж мирянами в нашій Архієпархії. Ісус Христос перестерігав  своїх учнів, а разом з ними вірний люд, щоб «ніхто їх не звів». Віру необхідно берегти не тільки зовні, але про неї потрібно постійно дбати, щоб вона вкорінювалася й росла у серцях  християн. Господь для справи кличе собі тих осіб, кого бажає: священиків та приготованих до цього мирян. Це означає трудитися в духовному винограднику Господньому (пор. Мт 20,1). Я надзвичайно вдячний усім вам за те, що ви сумлінно виконуєте свої обов’язки, пам’ятаючи про відповідальність перед Господом, який наголошував: «… За кожне пусте слово, яке скажуть люди, – дадуть відповідь судного дня за нього» (Мт 12,36). Наше життя таке, що необхідно готуватися до детального звіту не тільки за вчинки чи слова, але, навіть за помисли. Ви ж натомість, говорите добрі слова, про Господа навчаєте, дбаєте, щоб слава Божа ширилася у народі, щоб люди глибше пізнавали Бога та зростали у любові до нього. Дуже важливо виховати людину з делікатним сумлінням, яка б відчувала духовну небезпеку на подобі праведного єгипетського Йосифа (пор. Бут 39,7-12). Митрополит Андрей писав: «… важною є наука катехизму для дитини на ціле життя. Одне слово з Божої науки, висказане ревним катехитом, може на ум і на серце дитини зробити таке вражіння, що не дасться затерти до старости» (Сл. Божий, Митрополит Андрей «Пастирські послання» том II, док. № 32, 2009 р.). Дитячі душі в особливий спосіб сприймають науки про Бога, вічне життя, про відповідальність, звіт за життя та нагороду після нього. Коли Господь творить духа під час зачаття у лоні матері, це означає, що він пам’ятає про своє створіння завжди, яке б воно не було: добре чи менш добре. Він нікого не відкидає, хіба особа сама себе відмежовує від Господа своїм негідним життям «Коли ж вам не любо служити Господові, то вибирайте собі сьогодні, кому хочете служити…» (І Н 24,15). Хоч Господь всемогутній, однак, рахується із вибором свого створіння, людини, не нав’язує себе, говорить про себе й про добро від служіння йому, яке скривається за тим у вічності. Він не спішить людини карати чи заставляти, щоб його на силу любити чи в такий же спосіб служити йому. Господь шанує вільний вибір людини, навіть тоді, коли вона вибирає не його, а негідних божків, він очікує праведного рішення особи, на її навернення до нього. Бо Небесний Отець ради нашого спасіння та з великої любові до людей «… свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього» (1Ів 4,9). Катехити повинні навчати дітей та старших вірити й любити Ісуса Христа, вдивлятися в його особу, приймати його науку, молитися до нього, каятися перед ним за гіркі промахи свого життя, повертати на спасенний шлях, який нам показав Син Божий. Кожна людина легко може стати на шлях спасіння й освячення своєї душі, якщо тільки цього забажає. До цього не потрібно закінчувати університету, лише проявити вільну волю, відректися грішних практик, які не ведуть до щастя, а скромно виконувати Заповіді, які нам пропонує Господь. Це  під силу виконати кожній людині: від дітей наймолодшого віку до осіб старшого віку. Щирий підхід до кожної людини необхідно шукати і священикам, і катехитам, бо це - Божий задум: «Який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (1Тм 2,4). Дорогі та любі наші катехити, допомагайте Господу у спасенні людських душ через ваше праведне життя й старанне навчання Господніх правд. Уболівайте за кожне життя, за кожну особу, якнайбільше за ту, яка ще не належить цілковито Богові, а десь блукає та служить мертвим божкам. Коли неможливо нічого вчинити для таких осіб, що не бажають сприймати Господнього навчання, необхідно за них щиро молитися, представляючи Божому милосердю, бо Син Божий врятував розбійника на хресті в останній момент його життя (пор. Лк 23,42-43). Розбійник повірив у Спасителя, в його божество та, каючись звернувся до Ісуса Христа про помилування, - і отримав більше, ніж розраховував. Вишукуйте прості, доступні й цікаві форми навчання, подачі матеріалу,  щоб не знеохочувати слухачів. «Нещасна дитина, що попадеться в руки катехита-бюрократа, що своєю наукою мучить, нудить, зражує…», - стверджував Митрополит Андрей (… див. вище, стр. 183). Необхідно готуватися до цього, щоб зерно слова Божого гідно спрямовувати  у серця дітей чи дорослих. Слід від себе робити усе, щоб слово Боже достойно сіяти, пам’ятаючи на слова, якими навчає святий апостол Павло: «Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив, так що ні той, хто садив, є чимось, ні той, хто поливав, а Бог, який зрощує» (1Кр 3,6-7). Життя людини не просте, звичайно, тут йдеться про справу служіння Богові. На християнина впадають різні випробування протягом життя: більші або менші. Добрі християни повинні вистояти у цьому, не зламатися, боротися, а, якщо помиляться, прогрішать, варто найшвидше каятися за негідний вчинок та просити Господа о прощення. Миритися з Богом – спасенна річ!

Бажаю пригадати усім нашим священикам та катехитам-мирянам, що навчання катехитичних правд, це - наука віри, якою людина живе, глибше пізнає мету свого життя, старається про освячення своєї душі та її вічне спасіння. Катехити своєю працею у цій ділянці дуже допомагають  дітям, молоді та людям дорослого віку в осягненні вічного щастя у небі. Тому ще раз і знову нагадую про важність цього навчання та кладу кожному священикові на сумління як важкий обов’язок, щоб дбати про катехизацію своїх  вірних, починаючи від дітей молодшого віку до осіб старшого віку життя. Жоден священик не може себе чимось виправдати, занедбуючи це навчання. Тепер є чудові можливості у катехизації, бо усі вміють читати й писати. Наші люди добре освічені, існують відповідні посібники, які легко можна придбати й старанно пізнавати Божі правди, зберігати їх та здобувати вічну нагороду. Син Божий обіцяв нагороду тим, хто запропонує ближньому кухлик води (пор. Мт 10,42), а  ви пропонуєте ближнім духовну їжу, «яка залишається на життя вічне». Хай Мати Божа допомагає усім нашим катехитам у важній ділянці навчання Божої науки вірних Архієпархії! Дякую вам за ваше гідне служіння ближнім! Дякую усім катехитам й катехиткам за вашу посвяту, за любов до ближніх, за велику довіру до Господа Бога у справі поширення правд віри в нашому народі! Хай Господь винагородить вам сторицею у духовному житті та добрим здоров’ям!

+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

5 жовтня 2013 р. Храм Святого Климентія Папи (м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 70)

Джерело: www.ugcc.lviv.ua