Соціальний вимір нової євангелізації
  • Втр, 08/04/2014 - 10:06

Ми, як християнська громада, повинні давати свідчення та експериментувати в практичному житті нововведення соціальної доктрини Церкви.

Сучасний світ перебуває у неначе загорнутому стані бульбашки, яка ніби то постійно підживлюється різними фінансовими махінаціями, поганою політикою, неморальною етикою, поганою культурою, і це так зване постійне підживлення цієї бульбашки ставить її у стан, в якому вона, готова вибухнути при першій же можливості.

Етичне та естетичне прагнення до чогось вищого, з практичного боку – скоротилося, мистецтво обмежилось до фотографування. Це можна назвати нашою системною кризою, кризою де панує торжество слабкої думки, відсутність культури братерства, відсутність гуманістичної культури в різних процесах глобалізації, несправедливе економічне зростання, що не фокусується на людині у всіх її вимірах та не полягає у скороченні матеріальної нерівності, а радше – навпаки. Враховуючи це, гострою є необхідність перебудувати та внести етику загального блага у культурну, економічну, політичну, соціальну сферу, які генеруватмуть людське життя на нашій планеті.

Зіткнувшись із цими надзвичайними ситуаціями, Церква відчуває більш невідкладне завдання нової євангелізації суспільства. У цьому сенсі, Caritas in veritate (надалі CIV) Папи Римського Венедикта XVI вважається «Великою хартією вольностей» з нової євангелізації суспільства, в якому соціальна доктрина Церкви є істотним елементом (див. CIV н.9). Caritas in veritate стверджує, що Соціальна доктрина Церкви є проголошенням і свідком віри» (CIV н.15). Ця Енцикліка пригадує християнам, що віра не тільки на словах, але вона є із наповненням досвіду їхнього життя через служіння людям та розпізнання Слова Божого, його актуальності у суспільстві.

Заглиблюючись до рівня практичного для того, щоб краще зрозуміти нинішню кризу, ми розуміємо наскільки є важливою та потрібною нова євангелізація суспільства. Для папи емерита Венедикта XVI глобалізація повинна відповідати критеріям справедливості, повинна бути заснована на загальному благові людства, яке генерується культурою персоналістичної антропології, спільноти, відкритої для трансцендентності (пор. CIV н. 42).

Якщо проаналізувати владу масової культури, то ми повинні визнати, говорячи про євангелізацію, що ми маємо справу із грандіозною місією, яка вимагає ретельної проникливості і погляду як на антропологічну, так і філософську та суспільну діяльності. Папа емерит пропонує безліч напрямків, які відкривають двері для сподівання, зокрема, він говорить, що нам потрібен новий поштовх до гуманістичної культури, результатом цього стане гармонія різних видів знань та їх практичне застосування. Як створити нову епістемологію? Вона будується на основі досліджень та аналізі, заснованих на правді, та із врахуванням потреб сучасного суспільства. Це необхідно для того, щоб ці зміни були практичними і мали намір допомогти людині у сучасному світі. Зараз християнство знаходиться в небезпеці перетворитися на певного роду «духовні плітки» або «сентиментальні форми творіння добра» (пор. CIV н.4 ), не врахувавши події воскресіння, яка може бути зрозумілою лише під час особистої зустрічі із Христом. Любов сповнена ніжності і милосердя. Саме вона може подолати егоїзм і дихотомії суспільства постмодерну, зокрема, дихотомії між етикою загального блага і антропологією, політикою та економікою, технологіями та навколишнім середовищем. Лише слідуючи за Христом, повністю здійснюється процес гуманізації у кожній жінці та чоловікові. Тільки через Христа ми можемо побудувати більш справедливе, братерське, мирне та цивілізоване суспільство.

У цей момент дуже важливо наголосити також на деякі педагогічні та пастирські керівні принципи нової євангелізації суспільства як особистості, так і спільноти. «Телос»-звершення освіти і духовного життя повинні мати як еталон нову євангелізацію суспільства. Тільки в цьому випадку буде активізуватись ефективний цикл перетворення культури, відносин, інститутів, політики, освіти тощо.

Як згадував папа Павло VI: «Сучасна людина слухає із більшим захопленням очевидців, ніж вчителів, і якщо людина все ж погоджується слухати вчителів, то тільки тому, що вони є свідками» (Evangelii Nuntiandi н.41), які здатні супроводжувати та формувати інтелектуальне та духовне життя християн, християнські громади, у тому числі, різноманітні об'єднання, рухи та церковні установи.

Нова євангелізація суспільства принесе свої плоди, якщо буде справжнє звернення окремих християн і християнських громад до Христа, Його вчення. Іншими словами, – це дійсно буде нова євангелізація суспільства, а не тільки загальна проповідь. Важливо, щоб християни і громади ставали справжніми свідками і були перемінені живим словом Христа. А далі, коли ця переміна трапилась із ними – жили так, щоб могти своїм життям та прикладом перетворювати інших, «відчинивши двері Христа для всіх» (Іван Павло II, Промова на TorVergata, 15 серпня 2000 року).

Ми, християни, покликані будувати життя на науці Христа, у тому числі і на Його соціальних аспектах. Будучи християнською громадою, нашим головним завданням є дати свідчення і випробувати життя на практиці нововведень Соціальної доктрини Церкви, щоб гідно працювати, заробляючи та насолоджуючись християнським життям.

Іншими словами, ми покликані внести цю нову християнську педагогіку в суспільне життя, щоб показати всім життя Євангелія. Як християни та християнська громада, ми повинні пройти довгий шлях, щоб жити новою євангелізацією, про яку нам говорить та врегульовує Соціальне вчення Церкви. Відкидаючи цю місію як особистісно, так спільнотно, ми ризикуємо нашим перетворенням. «Другий Ватиканський Собор закликає всіх християн прагнути виконувати свої обов'язки сумлінно, керуючись духом Євангелія» (Gaudium in Spes, н.43).

Тільки через нову євангелізацію суспільства та інновацій, які пропонує нам Соціальна доктрина Церкви, світ буде звільнений від секуляризму, етичного релятивізму, культу власного «я», ідеології ринку та технократичної ідеології. Твердо ступаючи шляхом таких змін, ми спостерігатимемо як Христове Євангеліє матиме змогу з новою силою та можливостями захищати життя кожного, та усуватиме культуру відмінностей і нерівностей щодо соціальної несправедливості.

Джерело: www.zenit.org

Фото: www.catechistcafe.weebly.com

Інформаційна служба Комісії УГКЦ Справедливість і Мир