Сьогодні 55-ліття священичих свячень Блаженнішого Любомира
  • Суб, 30/03/2013 - 14:44

30 березня виповнюється 55 років від дня ієрейського рукоположення Блаженнішого Любомира – Верховного Архиєпископа-емерита Української Греко-Католицької Церкви. Священичі свячення Блаженніший Любомир прийняв 30 березня 1958 року з рук владики Амвросія Сенишина і був призначений для служіння у Стемфордській єпархії. Впродовж цих років Блаженніший Любомир виконував різноманітні служіння у Церкві: спершу був призначений вчителем і префектом студентів у Стемфордській духовній семінарії (1958-1969), відтак здійснював душпастирське служіння у різних спільнотах і парафіях у США, у 1973-1984 роках викладав богослов’я у Папському місійному університеті «Урбаніана» в Римі та виконував важливі доручення Глави УГКЦ Патріярха Йосифа (Сліпого); після висвячення на єпископа у 1977 році, наступного року стає Архимандритом монахів Студитів, а у 1996 році Синод Єпископів УГКЦ призначає його Єпископом-помічником Блаженнішого Мирослава-Івана Любачівського з особливими делегованими правами; від 2001 по 2011 рік Блаженніший Любомир очолює Українську Греко-Католицьку Церкву, запевняючи її подальший розвиток та повертаючи осідок Глави Церкви до Києва (2005).

Вітаючи Ювіляра на закінчення подячної Божественної Літургії, Владика Богдан (Дзюрах), Адміністратор Патріяршої курії, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ підкреслив, що доречним є складати вітання з нагоди ювілею священства під час служіння Божественної Літургії, бо «саме в Безкровній жертві Служби Божої народилося священство Ювіляра, в ній воно знаходить своє найглибше і найповніше вираження і з неї черпає свою постійну силу і успішність». За словами Секретаря Синоду Єпископів УГКЦ, Господь Бог, «зложив у душу і у руки Блаженнішого Любомира безцінний дар Христового священства, і ось уже впродовж 55 років зливає через його руки благословення і безчисленні дари на нашу Церкву і народ». Але священик, відповідно до богослов’я священства, це не лише той, хто приносить Богові жертви за себе і за інших, він ще є й тим, хто сам себе приносить в жертву, наслідуючи і єднаючись із Христом – Найвищим Архиєреєм. Секретар Синоду Єпископів подякував Блаженнішому Любомирові за те, що він так великодушно і повно віддає себе самого на службу Богові, Христовій Церкві і рідному народові. Ця жертва і це служіння залишається і сьогодні дуже успішним: чи то у частих зустрічах Блаженнішого з молоддю, політиками, громадськими діячами і простими людьми, чи то в друкованому слові і численних інтерв’ю, чи то у «тихому і смиренному перенесенні різних терпінь і хрестів, про які знає лише Всевишній». Владика Богдан побажав Ювілярові, щоб його священство і надалі залишалося «святим і непорочним», та щоб Господь уділив Блаженнішому в доброму здоров’ї та посіщенні Святого Духа многая і благая літа.

Департамент інформації УГКЦ