Під час загальної аудієнції у середу 16 вересня Папа Франциск закінчив цикл роздумувань, присвячений подружжю та сім’ї. Як він сам сказав, ми є напередодні чудових і нелегких подій, які безпосередньо пов’язані із цією темою, а це Всесвітня зустріч сімей у Філадельфії та Синод Єпископів у Римі. Ці обидві події мають всесвітнє значення, яке відповідає вселенському вимірові християнства, але також і універсальній сфері цієї основної й незамінної людської спільноти, якою є саме родина.

«Сучасні зміни, яких зазнає цивілізація, як бачимо, позначені довготривалими наслідками суспільства, яким управляє економічна технократія, – наголосив Його Святість. – Підпорядкування етики логіці зиску має у своєму розпорядженні значні засоби та величезну підтримку мас-медіа. Такий сценарій приводить до того, що новий союз чоловіка з жінкою стає не тільки потрібним, але й стратегічним для визволення народів з колонізації грошей. Саме цей союз повинен наново давати напрямок політиці, економіці та суспільному співжиттю! Цей союз вирішує про вчинення землі придатною для заселення, передавання почуття життя, зв’язку між пам’яттю та надією».

Далі Святіший Отець вказав, що подружньо-сімейна спільнота чоловіка й жінки є тією мовою, що зроджує цей союз, який можна назвати «золотим зв’язком». Віра черпає його з мудрості Божого сотворення: Бог довірив сім’ї не тільки дбання про близькість заради неї самої, але захоплюючий проект, вчинити світ «домашнім». Саме родина знаходиться на початку, в основі глобальної культури, це вона нас рятує. Вона захищає нас від численних нападів, стількох знищень, багатьох колонізацій, як наприклад грошова чи ідеологічна, що сильно загрожують світові. Сім’я – це основа захисту.

Папа підкреслив, що Бог довірив сотворений світ чоловікові й жінці. Їхня відмова від Божого благословення неминуче привела до маячної фантазії всемогутності, яка все нищить. «Це те, що називаємо первородним гріхом», – вказав Святіший Отець. – Всі ми приходимо на світ, успадковуючи цю хворобу».

Незважаючи на це, люди не прокляті, ані не залишені на самі на себе. Біблійні слова про першу Божу любов до чоловіка й жінки стосовно цього вже мали сторінки, написані вогнем: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, і між твоїм потомством та її потомством» (Бут 3,15а). Ці слова Господь Бог скеровує до змія спокусника. Цими словами Бог позначає жінку охоронним бар’єром проти зла, дає жінці таємне й особливе благословення, щоб захищати своє потомство від лукавого.

Так чи інакше, милосердного Божого захисту не бракує ні чоловікові, ні жінці.

Символічна мова Біблії розповідає, що перш, ніж вигнати їх з Едемського саду, Господь зробив чоловікові  й жінці одежу із шкури та одягнув їх (пор. Бут 3,21). Цей ніжний жест означає, що навіть у болючих наслідках нашого гріха, Господь не бажає, щоб ми залишились нагими та покинутими в нашій долі грішників. «Цю божественну ніжність, це дбання про нас, бачимо втіленими в Ісусі з Назарету, Божому Синові, що “народився від жінки”, – мовив Папа Франциск. – Христос, що народився від жінки, є Божою ніжністю для наших ран, наших помилок, наших гріхів. Але Господь любить нас такими, якими ми є, і з цим задумом прагне вести нас вперед, і жінка є тією сильнішою, яка розвиває цей задум».

Обітниця, яку Господь дав чоловікові й жінці на початку історії, включає всіх людей, аж до її кінця. «Якщо, – за словами Святішого Отця, – маємо достатнього віри, сім’ї народів землі знайдуть себе у цьому благословенні. Кожен, хто дозволить, щоб його зворушила ця візія, до якого б народу, нації чи релігії він не належав, нехай разом з нами вирушає цією дорогою. Він буде нашим братом і нашою сестрою, без вживання прозелітизму. Прямуймо разом під цим благословенням, не забуваючи про Божу мету, який прагне вчинити всіх нас братами в житті світу, який прямує вперед і народжується саме з сім’ї, із союзу чоловіка з жінкою».

«Нехай Господь вас благословить, родини з кожної закутини світу!» – закінчив Папа Франциск свою катехизу у середу 16 вересня 2015 року.