«Він боровся доброю борнею. Від свого покликання і до кінця свого життя вслухався у голос Господа. Вслухався на дорогах свого життя, щоби виконати Його волю», - сказав владика Ярослав на завершення заупокійної Архиєрейської Літургії у Соборі святого Юрія.

Єпископ висловив співчуття літнім батькам новопереставленого о.Василя Поточняка і подякував – Петрові і Анні, - котрі виховали такого сина. «Ви заклали в його серце, душу, в його розуміння оце, що говорить нам апостол євангелист богослов: «Слухаючи його слово і маючи довіру до Господа – людина не вмирає, але переходить у вічне життя», - сказав владика Ярослав.

«Спасибі Вам, дорогі батьки, за вашого сина, якого ви посвятили Богові, своєму народові і своїй Церкві. Сьогодні у цей скорботний і печальний день хочеться побажати вам цієї надії Воскресіння. Нехай радість обгорне вас, дорогі батько і мати, дорогий брате Тарасе, дорога сестро Світлано і Ніно, дорогі близькі, рідні», - додав владика Ярослав.

Рівно ж висловив слова подяки священнослужителям, отцям-ректорам, співбратам у священстві, монашеству, які прийшли, «щоб послужити своєму братові».

Подякував мирянам, які супроводжують похорон від його родинного села Лімна через Самбір до Львова. «Щоб через ту прощу і молитву, яку чинимо, передати в руки Господа нашого дорогого співбрата о. Василія», - звернувся архиєрей.

Висловив слова вдячності усім, хто був дуже близько біля нього і старався в різний спосіб допомогти, коли він переживав агонії свого страдання. «Дякую о. Юстину і о. Ігорю Козанкевичу, які були дуже близько в часі його болю», - звернувся владика Ярослав.

На завершення словами апостола заохотив усіх присутніх посвячувати своє життя для Господа: «Якщо ми живемо – для Господа живемо, якщо ми вмираємо, – то для Господа вмираємо. Чи ми живемо, чи ми вмираємо, – ми Господні».

Іванна Рижан