Справедливість чи закон любові? Регент Апостольської Пенітенціарії пояснив роль цього церковного трибуналу
  • Суб, 13/04/2013 - 18:01

Навіть багато священиків досі не знають, в чому полягає роль Апостольської Пенітенціарії,  і в яких випадках і як до неї звертатися: з такого твердження регент Апостольської Пенітенціарії монс. Кшиштоф Юзеф Никель розпочав свій виступ на конференції в Палермо, що була присвячена Таїнству Покаяння.

Невеликіі знання про роль Верховного трибуналу Апостольської Пенітенціарії – сказав монс. Никель, – можна пояснити браком інформації про діяльність Римської Курії загалом. У 60-70-ті роки минулого століття в лоні Церкви з'явилася тенденція «антиюридизму», яка оточила негативним ореолом все, що стосується канонічного права. Воно стало розглядатися як щось, що протистоїть любові й чуже пастирському насиченню душ. Церкві досить Євангелія і «закону любові», – стверджували прихильники цієї тенденції, зараховуючи канонічне право до явищ світського суспільства і звинувачуючи його у невідповідності природі Церкви.

Однак – пояснив регент Апостольської Пенітенціарії, – концепція канонічного права заснована на «тому, що справедливо в Церкві». Існування канонічних норм робить можливою справедливість, дозволяючи «дати кожному те, що належить йому по праву». Не визнаючи цього права, ми б припускалися несправедливості.

Після цього монс. Никель пояснив, у чому полягає специфіка церковного права в порівнянні зі світським. Існують гріхи, які канонічне право розцінює як злочини. Не всі гріхи є злочинами, але всі злочини є гріхами: такі особливості кримінально-процесуального канонічного права, що існує від початку історії Церкви.

Апостольська Пенітенціарія – це найстаріше відомство Римської Курії. Авторитетні джерела згадують про її діяльність вже в XII столітті. У Кодексі канонічного права немає особливих згадок про цей орган, в той час як конституція «Pastor bonus» відводить йому перше місце серед Апостольських трибуналів, разом з Верховним трибуналом апостольської сигнатури і Трибуналом Римської Роти. На відміну від цих двох судових органів, Апостольська Пенітенціарія виконує виключно духовну функцію, безпосередньо пов'язану з головною метою Церкви – спасінням душ. Насправді, всі без винятку органи Святого Престолу спрямовані до цієї мети, але особливим чином, безпосередньо цю функцію виконує саме Пенітенціарія. Вона покликана сприяти примиренню грішника з Богом і Церквою. Гріх – пояснив регент Пенітенціарії – стосується не лише Бога і  каяника: гріх – як показує загальний досвід – ранить всю Церкву. Тому посередництво Церкви в прощенні гріхів є волею Бога. Воно не виникло поступово, з часом, і не було засновано як якась бюрократична форма відпущення гріхів. Це посередництво належить до природи Церкви і стосується особистих взаємин між Богом і віруючим. Це – орган «милості» і «милосердя» на служінні Церкви, сповідників і вірних. Оскільки гріх має також соціальні наслідки, Таїнство Покаяння – сказав на закінчення монс. Никель, – примиряє не тільки душу з Богом, але й віруючого з Церквою, зцілюючи рану, яку гріх завдає церковному спілкуванню.

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va