Св. Беда Достойний - покровитель істориків та лекторів
  • Срд, 25/05/2022 - 13:08

Народився Беда (672–735) в Нортумбрії (Англія). Семилітнім хлопчиком батьки послали його здобувати освіту в бенедиктинців.

У монастирській тиші Беда навчився слухати Бога й любити науку, у яку заглиблювався до кінця життя. 682 року оселився в Джарроу, де вирішив стати ченцем, продовжив навчання й 703 року отримав свячення. Вивчав Святе Письмо, твори Отців Церкви, знав латину, греку й іврит. До наших днів дійшли його праці з філософії, теології, граматики, арифметики, про поезію, час, природу речей тощо. Складав вірші й гімни. Часто оздоблював свої тексти малюнками. Завдяки Беді монастир у Джарроу став знаменитим культурним осередком.

Святий цікавився минувшиною: написав історію Церкви в Англії, завдяки чому його вважають батьком англійської історіографії. Серед його праць є також агіографії та список святих, який ліг в основу літургійного календаря. В офіційних документах Церкви літочислення від Різдва Христового використовували з 608 року, та в побутовому вжитку все одно зазвичай орієнтувалися на дату заснування Риму. Беда вважав, що найдоречніше рахувати роки від воплочення, адже Христос – центр людства й історії.

Святе Писання він розглядав із христологічного боку, вслухаючись у те, що каже текст, і керуючись переконанням, що воплочений Божий Син – ключ до розуміння Старого й Нового Завіту.

Беду називають найученішим серед святих і найсвятішим серед учених у межах Англії. 1899 року його проголосили Вчителем Церкви. Папа Франциск використав слова з Бединої проповіді – «Miserando atque eligendo» («Поглянувши з милосердям, обрав його») – як папський девіз.

Зображають святого в бенедиктинському габіті, часто за читанням і писанням. Атрибути – книга, перо, сувій.

Покровитель лекторів, істориків, англійських письменників.

Уклала Юлія Бойко

Джерело: Католицький медіа-центр