Священик-єзуїт захищає Ізраїль на сторінках журналу «America»
  • Нед, 03/08/2014 - 01:28

Отець Джон Дж. Конлі, ТІ, професор філософії та теології в Університеті Лойоли в Меріленді, а також блогер у єзуїтському журналі «America», нещодавно написав статтю під назвою «За Ізраїль» (For Israel) про постійні, односторонні атаки на Ізраїль. І під «атаками» не маються на увазі ракети і бомби ХАМАСу, а типові повідомлення і тиради у ЗМІ. Отець Конлі пише:

«Кілька місяців тому я отримав е-майл з позначкою «важливо» від однієї із професійних організацій, до яких я належу. Адресоване «зацікавленим викладачам», послання закликало мене підписати заяву, в якій я обіцятиму, що не навчатиму, не викладатиму і не надаватиму будь-яку іншу допомогу жодній школі, розташованій на території Ізраїля. У листі мене також заохочували стати учасником кампанії з бойкоту, відкинення і санкціонування Ізраїлю на основі того, що Ізраїль є державою-апартеїдою, задіяною в злочини та порушення прав людини супроти палестинців. В посланні мене закликали заохочувати раду опікунів мого закладу закрити усілякого роду бізнес на території Ізраїлю чи на прилеглих територіях. В додатку була додана фотографія руки, яка пробирається із купи сірого каміння із написом «Ваші американські податкові долари в дії». Мабуть, я б повісив це фото на двері свого офісу.

Моя реакція була простою. Чому Ізраїль виокремлюють через таке засудження? Невже там ставились до релігійних меншин менш толерантно, аніж в сусідній йому Саудівській Аравії? Невже йому не вдалося витримати високі стандарти прав людини, встановлені режимом сусідньої Сирії, яка використовує хімічну зброю? Невже окупація Західного Берегу була більш брутальною, аніж багаторічна нелегальна анексія Тібету Народною Республікою Китай? Чому ж Зацікавлені Філософи не закидали наші бізнес-зустрічі закликами бойкотувати Саудівську Аравію, Сирію чи Китай? Чому ж Ізраїль – і надалі лише Ізраїль – виокремлюють для такого цькування?»

Далі автор розповідає, що на заклик до бойкоту він відповів повідомленням, що подає «заяву на працевлаштування у Братстві Фулбрайта в Ізраїлі, бажано в Єврейському університеті. В додатку я розмістив фото менори, яку щойно поставив під розп’яттям у своєму офісі».

Отець Конлі також зазначив, що отримав три повідомлення «від католицьких організацій, що засуджують напади Ізраїлю на території Сектору Гази». Однак він не чув, щоб ці чи схожі організації засуджували ракетні напади ХАМАСу. «Жодна з них,– зазначає він,– не згадує про вбивство трьох єврейських підлітків на Західному Березі в червні».

Для тих, хто не в курсі, ХАМАС має єдину мету, яка полягає в тому, щоб знищити Державу Ізраїль і вбити якомога більше юдеїв. У Хартії ХАМАСу, наприклад, сказано: «Рух ісламського протистояння є визначним палестинським рухом, вірним Аллахові і життєвим шляхом якого є іслам. Він прагне підняти прапор Аллаха над кожним дюймом Палестини» (Стаття 6). Не достатньо зрозуміло? Прочитайте статтю 7: «Судний день не прийде доти, доки мусульмани не поборять євреїв і не вб’ють їх. Тоді євреї ховатимуться за камінням і деревами, а каміння і дерева кричатимуть: «О мусульманине, за мною ховається єврей, прийди і вбий його». Звучить досить розсудливо, хіба ні?

А як щодо того, щоб дати шанс миру? О, ні: «[Мирні] ініціативи і так звані мирні рішення чи міжнародні конференції суперечать принципам Руху ісламського протистояння… Ці конференції є не більше, ніж засобом для того, щоб призначити невірних суддями на землях ісламу… Для палестинської проблеми не існує іншого вирішення, окрім джихаду. Ініціативи, пропозиції та міжнародні конференції лише марнують час» (Стаття 13). Одним словом, ХАМАС має чіткий і радикальний порядок денний та не дуже дбає про те, наскільки моральною є його реалізація.

Мусаб Хасан Юсеф, син лідера ХАМАСу і навернений християнин, каже, що компроміс з ХАМАСом є абсолютно неможливий:

«ХАМАСу байдужі життя палестинців чи життя ізраїльтян, чи американців; їм байдуже і їх власне життя», – каже Юсеф. «Вони вважають смерть за ідеологію способом молитви. ХАМАС не прагне співіснування чи компромісу; ХАМАС прагне завоювання».

Багато хто вважає, що метою ХАМАСу є зруйнувати Ізраїль, однак Юсеф каже, що це не зовсім так. Їх «пунктом призначення» є побудувати ісламську державу «на руїнах будь-якої іншої цивілізації»…

«У мечетях ХАМАС навчав нас, що не проливши невинну кров заради ідеології, ми не зможемо побудувати ісламську державу», – розповів Юсеф в одному з інтерв’ю. «Нас готували з віку п’яти років. Цією ідеологією ХАМАС нас годував».

Отець Конлі, звичайно ж, не закриває очі на недоліки Ізраїля, кажучи: «Державу Ізраїль є за що критикувати… Однак, турбує та зростаюча моральна одержимість скалкою в оці Ізраїля. Цей пошук козлів відпущення передбачає, що давнє, летальне упередження повинно вмерти».

В багато чому оте нав’язливе, невпинне цькування народу Ізраїля нагадує мені невпинне, нав’язливе цькування Католицької Церкви за сексуальні скандали серед духовенства – такий тип цькування не задовольняється виявленням злих намірів певних людей, але наполягає на зруйнуванні усієї установи. Багато з тих, хто постійно зосереджується на скандалах, наче вони виявляють найглибшу природу і місію Церкви, мало або й взагалі не розглядають серйозну проблему домагання у інших установах, як наприклад, у школах, в Голлівуді або ж в інших релігійних групах.

У підсумку виникає звинувачення у «лицемірстві» чи й гірше, наче вказування на ширшу проблему є запереченням існування проблеми в Церкві. Але воно не є. Так само, вказування на мету, дії та звірства, вчинені ісламськими групами типу ХАМАС, не є звільненням від провин Ізраїля, однак нагадуванням, що такого типу короткозора нав’язлива ідея говорить набагато більше про ідеологічні шори обвинувачувачів, аніж про те, що насправді відбувається.

Карл Е. Олсон, редактор «Catholic World Report» та «Ignatius Insight»