У п’ятницю, 7 лютого 2014 року, на Святій Месі у каплиці «Дому Святої Марти» у Ватикані Вселенський Архиєрей наголосив на тому, що бути християнином – це не привілей, який можна використовувати для своєї особистої користі, а завдання покірно звіщати Євангеліє Ісуса Христа іншим і при цьому не зловживати своїм християнським статусом. Свою проповідь Папа Франциск побудував на біблійному уривку цього дня, де розповідалось про мученицьку смерть Івана Предтечі. Він наголосив, що справжній учень Спасителя повинен йти шляхом покори, за прикладом Івана Христитела, який не привласнював собі свого дару пророцтва.

Ірод наказав вбити Івана, щоб задовольнити бажання своєї коханки Іродіяди і примху її дочки. Господній Предтеча був людиною, яка мала досить коротке життя, небагато часу для звіщення Доброї Новини. Сам Бог вибрав його, щоб приготувати дорогу для Свого Сина, Ісуса Христа. Христитель віддав своє життя за правду, за Божий закон, на сторожі якого він стояв, за Спасителя і задля Царства Божого, прихід якого він звіщав. Папа наголосив, що Іван Предтеча, звіщаючи Євангеліє, проповідуючи покаяння і прихід Божого Царства, не привласнив собі морального авторитету. Багато людей приходило до нього христитися і слухати його проповіді; він міг сказати, що це він – Месія, адже мав великий авторитет в народі. І його запитували: «Чи ти – Месія?» Але він був чоловіком чесним, тому не вагаючись відповів, що ні, він не є обіцяним Месією, що він навіть не гідний розв’язати ремінця на сандалях Того, Хто йде слідом за Ним.

Така поведінка вказує на «людину правди». Він наслідував Спасителя: упокорився аж до смерті. Єпископ Риму наголосив, що також й Іван Предтеча мав свій «гетсиманський сад», свою тривогу у в’язниці, з якої висилає своїх учнів до Ісуса, щоб запитати чи це Він є Месією, чи слід чекати іншого. Він перейшов цю душевну темряву, яка очищає. І в цей момент Ісус відповів Іванові подібно, як Отець відповів Ісусові: утверджуючи його.

На закінчення Вселенський Архиєрей підкреслив, що Іван Христитель є іконою учня Христового. А джерелом тієї поведінки досконалого учня стала зустріч, про яку нам розповідають євангелисти, коли після Благовіщення Пресвята Богородиця відвідала свою родичку Єлизавету, маму Предтечі. Після привітання Марії Іван Христитель заворушився з лоні матері. Ця зустріч наповнила серце святого Івана радістю і перетворила його в Христового учня, який не займає місце Учителя, але йде Його шляхом. Далі Святіший Отець заохотив усіх призадуматись над тим, яким учнем Ісуса є кожен із нас і чи ми, часом, не використовуємо на свою власну користь те, що ми є християнами. А також замислитись над тим, коли саме відбулася моя зустріч з Ісусом, яка наповнила моє серце радістю. Він заохотив повернутись до місця цієї зустрічі і далі прямувати шляхом разом з Ісусом, на якому Він мусить рости, а ми – маліти.

Текст із сайту Радіо Ватикану