Святий Престол про релігійну свободу, як основоположне право
  • Нед, 04/03/2018 - 10:13

У світі, який щодня дедалі більше стає взаємопов’язаним, і в якому окремі особи і громади, що мають різні погляди на життя, живуть по сусідству, право на свободу релігії і віровизнання відкриває безпрецедентні можливості і, одночасно, ставить перед державами певні організаційні й юридичні виклики. Про це у своєму звіті про свободу релігії і віровизнання 2 березня 2018 р. говорив Постійний спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Женеві архиєпископ Іван Юрковіч, виступаючи під час 37-ї сесії Ради ООН з прав людини

«Здається, що багато суспільств у світі, – зазначив архиєпископ – відкидають релігійну свободу, маргіналізуючи й, іноді, відкрито переслідуючи релігійні меншини, незалежно від того, чи вони є частиною традиційної панорами суспільства, чи тільки нещодавно зародилися в ній». За його словами, в Універсальному періодичному огляді (УПО), що є найбільшим світовим моніторинговим механізмом за дотриманням прав людини, зазначається, що деякі держави знімають із себе відповідальність активно захищати своїх громадян, що належать до релігійних меншин та стають жертвами недержавних угрупувань, перешкоджаючи, зокрема, їхньому доступові до правосуддя, або не забезпечуючи справедливі судові процеси у випадку групового насильства.

В інших державах, що сприяють поширенню радикальної секуляризації, трапляють непомітніші і вишуканіші форми упереджень і ворожості до віруючих й релігійних символів. «Але досвід та розум, – підкреслив ватиканський дипломат, – вказують на те, що суспільство, яке ґрунтується на дотриманні свободи релігії та віросповідання є сильнішим, а не слабшим. Власне, пошана до найглибших переконань членів певного суспільства є передумовою побудови справжньої культури людських прав». Він додав, що це є також умовою, яка дозволяє визначити і досягнути спільне добро завдяки активнішій участі людей та ширшій основі знань та цінностей.

За словами архиєпископа Юрковіча, спільне добро, що є метою, до якої прагнуть всі держави й уся міжнародна спільнота, «можна визначити й досягнути тільки завдяки інклюзивному процесові діалогу, шукаючи правдиве значення основних прав і свобод кожної людської особи, найглибшою природою якої є пошук правди та її сповідування в релігійному досвіді».

Спостерігач Святого Престолу при ООН зацитував слова з Послання Папи Венедикта XVI з нагоди Всесвітнього Дня миру 2011 року, який писав, що «суспільство як вираження людини та всіх її складових вимірів, повинно жити і організовуватися у спосіб, який сприяє відкритості до трансцендентності. Саме з цієї причини, закони й установи суспільства не можуть формуватися таким чином, щоб залишати поза увагою релігійний вимір своїх громадян, або повністю абстрагуватися від нього».

Доповідач підкреслив, що, на жаль, таке ставлення часто можна зустріти в деяких приміщеннях міжнародних установ і організацій, що намагаються поширити і навіть накинути певні ідеології або суперечливі погляди, що не ґрунтуються ні на міжнародних інструментах, ні на релігійних почуттях більшої частини людства. В цьому контексті архиєпископ процитував слова Папи Франциска, який у своєму зверненні до членів Дипломатичного Корпусу при Святому Престолі у січні цього року зазначав, що «як не парадоксально, існує ризик того, що в ім’я прав людини, ми побачимо зростання сучасних форм ідеологічної колонізації з боку сильніших і заможніших, на шкоду біднішим і найуразливішим».

В цьому контексті ватиканський дипломат висловив занепокоєння з приводу застосування терміну «свобода від релігії» і, цитуючи Святішого Отця, наголосив, що «ні релігія сама по собі, ні релігійний вимір, не є субкультурою, але – частиною культури кожної людини і кожного народу».

Представник Святого Престолу завершив свій виступ словами Папи Венедикта XVI, який у згаданому Посланні з нагоди Всесвітнього Дня миру писав, що недооцінювати значення і мудрість релігій, або «заперечувати, чи деспотично обмежувати свободу релігії, означає поширювати обмежене бачення людської особи», і врешті-решт, «придушувати зростання справжнього і довготривалого миру всього людства».