Американський pro-life сайт «LifeSite» розмістив реакцію відомого американського блогера Джозефа Скеймбрея на заклик Папи до вибачень Церкви перед ґеями. Джозеф Скаймбрей провів свою молодість у ґей середовищах, знімався як актор у порно-фільмах, пережив навернення, вернувся в Католицьку Церкву, зараз, як блогер і свідок попереджає католицькі спільноти про небезпеки ґей способу життя, порнографії та окультизму.

«Я ріс збентеженим і переляканим хлопчиком у заплутаній ситуації пост-соборової Церкви 70-х років минулого століття. Тоді я гостро потребував когось, хто б мені сказав, що Ісус більше, як просто мій друг, що Він – мій Спаситель, який хоче врятувати мене від мене самого. Я знав, що те, що було в середині мене – це глибоко неправильно, я був нажаханий, мені потрібна була допомога. У той же час Ісус, якого мені тоді пропонували був просто історичною постаттю – хлопець, який прагнув тільки добра, але який є мертвий і далекий. Це був гіппі-христос з «Godspell» в одязі Супермена, з Біблією в якості коміксу, де він був головним героєм» - пише Скаймбрей про своє зростання.

В часі підліткового дозрівання він помітив у собі гомосексуальні схильності та звернувся за порадою до священика, який йому порекомендував не турбуватися, оскільки кожен гомосексуаліст народжується таким і це потрібно прийняти, тільки потрібно дбати про безпечність сексуальних стосунків.

Поринувши у гомосексуальні активності, Скаймбрей не порвав повністю з Католицькою Церквою, а приєднався до парафії Пресвятого Ізбавителя в Сан-Франциско. Скаймбрей оповідає, що священики, які працювали на цій парафії, об’єднували співчуття до хворих і померлих з повною відмовою від Вчення Церкви про гомосексуалізм. 

Внутрішня спустошеність через гомосексуальні активності та проблеми із здоров’ям похитнули віру Скаймбрея у гомо-ген. Та священик, до якого він звернувся за порадою, намагався його заспокоїти і переконати що йому варто продовжувати ґей-спосіб життя. Скаймбрей його послухав.

Проте, за якийсь час Скаймбрєва ґей-мрія перетворилась для нього на безкінечний кошмар. Це спонукало його повернутися до побожності, він почав молитися, як колись в дитинстві. «Я перебував на порозі Католицької Церкви, як повністю зранена, повна синців людина. І все ж таки мені сказали, що я ґей і це нормально», - пише Скаймбрей.

«Проте, я якось вистояв», - пише Скаймбрей – «і Господь Ісус Христо дав мені не одного, а трьох мужніх священиків. Цих людей важко було знайти, оскільки, вони, в основному, були «напів-звільненими» і навіть переслідуваними священиками, які практично були відкинуті своїми єпархіями чи монашими Чинами. Але я інстинктивно відчував, що вони – добрі люди, щирого серця і безстрашного духа. І вони допомогли мені, ставши батьками для заблудшої і самотньої людини, яка усе ще залишалась загубленим і самотнім хлопчиком».

Далі Скаймбрей перераховує своїх друзів ґеїв, які за свій гомосексуальний спосіб заплатили велику ціну – втрату життя.

«Як Католицька Церква має вибачитись перед ґеями? В першу чергу Церква повинна вибачитись перед тими, хто втратив своє життя, тому що був обманений і задурений заплутаними та суперечливими священиками. 

Окрім цього Церква повинна вибачитись за тривале терпиме ставлення до о. Джона Дж Макнейла, який написав, що «гомосексуальна орієнтація немає безпосереднього зв’язку з гріхом, не є хворобою, або чимось поганим, це, скоріше дар від Бога, який має бути прийнятий і житий з вдячністю… Людські істоти не вибирають свою сексуальну орієнтацію – вони виявляють її, як щось їм дане. Церква має вибачитися за сестру Джіннін Ґремік, яка 20 років безперешкодно діяла, як служителька для гомосексуалістів… І нарешті, Церква повинна вибачитись за таких священників як о. Джеймс Мартін, який неодноразово підкреслив, що гомосексуаліст народжується гомосексуалістом. Він також зробив усе, щоб зробити католицтво надзвичайно привабливим для тих, то провадить ґей-спосіб життя…» - пише Скаймбрей.

Скаймбрей стверджує, що Церква повинна вибачитись за бувших священиків Джеймса Скекснайдера, Роберта Нуґента, Пітера Лівцці:  Скекснайдер в єпархії Окленд заснував пропагандистську ґей-групу «Католицька асоціація ґеїв та лесбіянок», Нуґент прийняв активну участь в «служінні» сестри Ґремі, Лівцці був той, хто офіційно заявив, що Церква вважає, що гомосексуалізм є невід’ємною рисою людини.

Щоб продемонструвати руйнівний ефект ліберальних теорій на католицьку спільноту, Скаймбрей цитує о. Джона Дж Макнейла, який включений до його презентації «Безпечні католицькі школи: Виклики сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності», яка усе ще використовується,: «Якщо ти здатний розпізнати акт мастурбації, як акт зроблений з вдячністю Богу за дар сексуального задоволення, - то це добрий секс. Ще краще, коли дві зранені людини тягнуться один до одного, щоб розділити взаємне сексуальне задоволення у сексі на одну ніч».

«У той же ж час Скекснайдер продовжує поширювати теорію «ґеями народжуються» в середовищі адміністраторів та викладачів католицьких шкіл» - зазначає Скаймбрей.

За твердженням Скаймбрея в середині кожної великої єпархії в США є зловісна про-ґей «церква» - різні служіння і душпастирські програми, «які відкрито заохочують до гомосексуального способу життя, як автентичного і життєздатного способу життя».

«Коли я останнім часом провадив євангелізацію молодих ґеїв у Сан-Франциско, коли говорив про своє життя після гомосексуалізму, ми обговорювали питання чому я залишив гомосексуальний спосіб життя і про повноту щастя, яке я досвідчив, обравши життя в чистоті. Вони від разу ж сказали: О, ні, це не те, що нам говорять в Пресвятого Ізбавителя», - ділиться своїм досвідом Скаймбрей

«Тому, дорогий Франциск, потрібно вибачатися за погану катехизацію, за погані душпастирські програми, за поганих священиків і апатичних єпископів, які нічого не роблять щоб виправити їх. Що ж стосується давно померлих, які пішли з цього життя занадто молодими, бо ніхто інколи не потрудився їм сказати правду – ніяка кількість вибачень ніколи їх не поверне назад», - завершує своє гірке свідчення Скаймбрей.