Тижневий огляд: Папа і Апостольський престіл (09.10.17-15.10.17)
  • Срд, 18/10/2017 - 18:21

Піклуватись постраждалими людьми, як це робив Ісус, що не проходить мимо, а далі «платить» за нас, закликав Папа Франциск у понеділок 9 жовтня  2017 року в проповіді, яку він виголосив під час ранкової Святої Меси у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти». Його роздумування стосувалось притчі про Доброго Самарянина, який, на відміну від священика та левіта, зупиняється, щоб допомогти подорожньому, смертельно пораненому розбійниками. Святіший Отець вказав, що потрібно дбати про поранених так, як Добрий Самарянин із притчі, допомагаючи піднятися тим, хто цього потребує, беручи приклад із Самого Ісуса.  В цьому полягає «таїнство Христа», підкреслив Святіший Отець, «Який став слугою, принизився і помер за нас». Ісус «не оминув нас, смертельно поранених, подбав про нас, за нас заплатив Своїм життям і далі платить, і буде платити, коли прийде вдруге». «Це не історія для дітей, – мовив Папа, – це таїнство Ісуса Христа». «Дивлячись на цю притчу, ми глибше зрозуміємо глибину й ширину таїнства Ісуса Христа. Засоромлений законовчитель мовчки відійшов, нічого не зрозумівши. Він не зрозумів Христового таїнства. Можливо, збагнув людський принцип, який наближає нас до зрозуміння таїнства Христа: кожна людина може дивитись на іншу зверху вниз, тільки тоді, коли повинна допомогти їй встати. І якщо хтось це робить, то перебуває на дорозі до Ісуса», – сказав Святіший Отець.

Цього ж дня Папа Франциск прийняв Патріархів та Верховних Архиєпископів. У зустрічі взяли участь Державний Секретар Святого Престолу та провід Конгрегації Східних Церков. У зустрічі взяв участь також Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Святіший Отець пригадав, що серед завдань Наступника святого Петра є дбати про добрих єпископів у місцевих Церквах в усьому світі. «Тож прошу Вас і Ваші Синоди співпрацювати в цьому настільки важливому служінні, аби визначати мужів, придатних до цього служіння», – сказав Папа, запросивши учасників зустрічі до спілкування. Блаженніший Святослав подякував Папі Римському за підтримку українського народу та відновив запрошення відвітати Україну.

Приймаючи на приватній аудієнції кардинала Анджело Амато, Префекта Конгрегації у справах святих, у понеділок 9 жовтня 2017 р.,  Папа Франциск затвердив декрети цього відомства, які стосуються визнання мучеництва двох Слуг Божих, відкриваючи шлях до їхньої беатифікації, а також визнання геройського виміру чеснот інших семи Слуг Божих, серед них двох уродженців України – отця Серафима Кашуби та матері Єлизавети Рози Чацької.

Уривки з книги старозавітного пророка Йони стали основою проповіді Папи Франциска у вівторок 10 жовтня 2017 року, в якій він особливо наголосив на Божому милосерді, що відкриває наші серця та перемагає наш опір. Святіший Отець підкреслив, що пророк Йона був впертою людиною, що намагалася навчити Бога, що і як Він повинен робити. Господь просив у Йони навернути мешканців Ніневії. Спочатку пророк утікає, відмовляючись це зробити, потім успішно виконує Божу волю, але виявляє незадоволення та гнів на Бога, Який, побачивши щире навернення і покуту ніневітян, простив їм. Йона був не тільки впертим, але й негнучким і заскорузлим. Папа назвав його «накрохмаленою душею». «Люди, духовно вперті, жорсткі, не розуміють Божого милосердя, – мовив проповідник. – Божа всемогутність виявляється, насамперед, у Його милосерді та прощенні». Він додав, що такі люди не вміють відкрити свої серця, вони малодушні, «забуваючи, що справедливість Бога стала тілом у Його Сині, стала милосердям, стала прощенням, забуваючи, що Боже серце завжди відкрите для прощення». «Нелегко зрозуміти Боже милосердя, – підкреслив Його Святість. – Щоб його зрозуміти, потрібно багато молитви, бо це – благодать».

У вівторок, 10 жовтня 2017 р., у Ватикані повідомлено про те, що Папа Франциск створив дві нові єпархії Сиро-Малабарської Церкви в Індії та розширив території двох інших єпархій поза традиційною територією цієї верховноархиєпископської Церкви. Святіший Отець також призначив єпископів для нових адміністративних структур та написав листа до католицьких єпископів Індії.

«Християнин не призначений для того, аби нудьгувати, але щоб бути терпеливим», – наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції в середу, 11 жовтня 2017 р., ділячись думками про надію, як про «чуйне очікування». За його словами, тема чування є однією з провідних у Новому Завіті. Ісус навчав Своїх учнів: «Нехай ваш стан буде підперезаний, і світла засвічені. Будьте подібні до людей, що чекають на пана свого, коли він повернеться з весілля, щоб йому негайно відчинити, як прийде й застукає». Як зауважив Святіший Отець, після Ісусового воскресіння, в якому «чергуються спокійні та тривожні моменти», християни ніколи не здаються. Євангелія заохочує бути чуйними, а Ісус бажає, щоб наше життя було трудолюбивим, аби ми ніколи не втрачали пильності та «з вдячністю та захопленням приймали кожен день, дарований нам Богом». «Кожен ранок – це чиста сторінка, яку християнин починає писати добрими ділами. Ми вже були спасенні Ісусовим відкупленням, але тепер очікуємо повного виявлення Його панування: коли, врешті, Бог буде всім в усіх (пор 1 Кор 15,28). У вірі християн немає нічого певнішого, ніж ця зустріч з Господом, коли Він прийде. І коли надійде цей день, ми, християни, хочемо бути як ті слуги, що провели ніч із підперезаними боками та запаленими світильниками: слід бути готовими до спасіння, що надходить, готовими до зустрічі», – сказав Наступник святого Петра, додаючи: «Християнин не призначений для нудьгування, а радше для терпеливості. Він знає, що також і серед монотонності деяких завжди однакових днів приховане таїнство благодаті. Існують люди, які завдяки витривалості своєї любові стають немовби криницями, що зрошують пустелю. Ніщо не стається надаремно й жодна ситуація, в яку занурений християнин, не є повністю нечутливою до любові. Жодна ніч не є настільки тривалою, аби змусити нас забути про радість світанку. І чим більша пітьма, тим ближчим є світанок». Закінчуючи загальну аудієнцію у середу 11 жовтня  2017 р., Папа Франциск закликав проказувати вервицю за мир у світі й запобігати небезпекам, викликаним стихійними лихами.

«Навчімося стукати до Божого серця! Навчімося чинити це відважно!» – закликав Папа Франциск наприкінці проповіді під час Святої Меси, яку він очолив у четвер, 12 жовтня 2017 р., в папській великий базиліці Пресвятої Марії з нагоди сторіччя Конгрегації для Східних Церков та Папського Східного Інституту. Разом з Наступником святого Петра співслужили, зокрема, Глави Східних Католицьких Церков, провід Конгрегації Східних Церков, Товариства Ісусового та Східного Інституту, Ректори Папських Колегій східного обряду. Поряд із Сикстинкою капелою богослуження своїм співом прикрасив також зведений хор Папських колегій святого Йосафата та «Руссікум». Папа Франциск зазначив, що коли ми молимося, потребуємо «відваги віри», довіритися тому, що Господь вислуховує нас, набратися сміливості постукати до Його дверей. «Чи ж наша молитва дійсно є такою? Чи вона насправді залучає наше серце та наше життя? Чи ми вміємо стукати до Божого серця?» – запитав проповідник, пригадуючи: «Ісус каже: Який батько між вами, якщо син попросить у нього рибу, дасть йому гадюку? Або коли просить яйце, дасть йому скорпіона? Якщо ви є батьками, то чинитимете добро своїм дітям. А далі каже: Якщо ви, бувши злими, вмієте давати добрі речі своїм дітям, наскільки більше ваш Отець, що в небі…». «Ми б очікували, – зауважив Папа, – що Ісус скаже: дасть вам добрі речі. Але це не так, Він не каже цього. Він каже: Дасть Святого Духа тим, які Його просять. Саме це є даром, отим Божим “більше”. Оте більше, що дасть нам Господь і Отець, є Святий Дух: ось у чому справжній дар Отця. Людина стукає молитвами до Божих дверей, просячи благодаті. Й Він, що є Отцем, дасть мені оте більше: дар Святого Духа».

Оберігати спадщину віри та істини, отримані від Отців Церкви, та далі прямувати вперед в апостольському служінні, з радістю та милосердям крокуючи новими шляхами сучасності. Таким є завданням Церкви, що є також благодаттю та відповідальною місією для Божого люду. На цьому наголосив Папа Франциск, зустрічаючись у середу, 11 жовтня 2017 р., з учасниками пропам’ятних заходів з нагоди 25-річчя публікації «Катехизму Католицької Церкви», організованих Папською Радою сприяння новій євангелізації. Папа Франциск пригадав, що згідно із задумом його святого попередника Івана Павла ІІ, завданням цього катехизму було сприяти зростанню в «розумінні віри» через «незмінне навчання», але також «наблизити сучасників» через відповіді на загальнолюдські запитання, що випливають з віри. Отож, «не вистачить лише знайти нові способи висловлення для вираження незмінної віри, але перед обличчям нових викликів та перспектив, що відкриваються перед людством, необхідно й невідкладно, аби Церква могла виражати новизну Христового Євангелія, що хоч і зібрана в Божому слові, але ще не вийшла на яв». В рамках відзначення у холі залу Павла VI у Ватикані було приготовано виставку, присвячену виданням «Катехизму Католицької Церкви» та його «Компендіуму» різними мовами, а також версії алфавітом брайля й видань, призначених для різних цифрових носіїв та засобів. Крім того, при цій нагоді відбулося представлення нового «Богословського коментаря» до Катехизму Католицької Церкви, передмову до якого написав Папа Франциск. Над його приготуванням трудилися сороківка авторів з різних країн світу.

Цього ж дня, у конференц-залі Ватиканського Радіо відбулася прес-конференція, присвячена 30-тій річниці першої зустрічі представників Єпископату Польщі та Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, під час якої була проголошена Декларація про польсько-українське примирення, та цьогорічному врученню відзнаки «Капітули польсько-українського примирення».

У четвер, 12 жовтня 2017 р. Святіший Отець відвідав Папський Східний Інститут, який відзначає 100-річчя своєї діяльності. Папа Франциск зустрівся з ректоратом, викладачами, студентами й доброчинцями інституту, на подвір’ї якого поблагословив дерево, посаджене на згадку про ювілей. При цій нагоді він вручив Великому Канцлерові кардиналові Леонардо Сандрі Апостольський Лист з нагоди річниці та зустрівся зі спільнотою отців єзуїтів, що служать в цій науковій інституції. Роздумуючи про місію Папського Східного Інституту, Папа Франциск зазначив, що його завдання полягає в тому, щоб через «дослідження, викладання та свідчення» сприяти «зміцненню та утвердженню віри» перед обличчям «жахливих викликів». Інститут покликаний також бути «відповідним місцем для сприяння формуванню чоловіків та жінок, семінаристів, священиків та мирян, здатних пояснювати підстави надії, яка їх надихає та підтримує». Закликавши викладачів «залишатися відкритими до всіх східних Церков», Святіший Отець вказав на «екуменічну місію» Інституту, яку слід здійснювати через «дбання про братерські стосунки» та поглиблене вивчення тих питань, які сьогодні здаються причиною поділів. Це одним завданням є ознайомлювати західний світ «із скарбами багатих традицій східних Церков».

Лише розп’ятий Христос спасає нас від злого духа, який спокушає нас, щоб повільно спускатися до зісвітчення. На цьому наголосив Вселенський Архиєрей, проповідуючи під час Святої Меси у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» у п’ятницю, 13 жовтня 2017 року. До цих роздумів Папу Франциска спонукав біблійний уривок з Євангелії від Святого Луки, де Ісус підкреслює: «Коли ж Я Божим перстом виганяю бісів, то отже, прийшло до вас Боже Царство». При цій нагоді проповідник заохотив слухачів до іспиту совісті, до діл милосердя, що непросто даються у нашому житті, але є дуже необхідними. За словами Папи, Ісус закликає бути пильними, щоб не ввійти у спокусу. Саме тому християнин повинен завжди чувати, бути пильним, як сторож. Бути пильними означає розуміти те, що проходить через наше серце, тобто, іноді зупинятись та робити іспит сумління, аналізуючи власне життя. Потрібно себе запитувати: «Я є християнином? Чи виховую своїх дітей добре чи будь-як? Чи моє життя є справді християнським чи зісвітченим?» А відповісти на ці запитання, як наголосив Папа Франциск, можна лише тоді, коли вдивляємось у розп’ятого Христа. Розп’яття не є оздобою, але пригадує нам про те, що розп’ятий Христос нас спас, нас визволяє від спокус, що ведуть до зісвітчення.

«У спорті завжди існують чудові історії, які розповідають про людей, що завдяки йому вибралися з умов маргінальності та бідності, з поранень та нещасть», – сказав Папа Франциск, приймаючи у Ватикані у п’ятницю, 13 жовтня 2017 р., учасників турніру так званого «Об’єднуючого футболу» та форуму, організованого Комітетом Спеціальної Олімпіади. Належачи до найпопулярніших командних спортивних змагань, футбол залишається таким також і в середовищі Спеціального олімпійського руху, в рамках якого проводяться змагання осіб з розумовими відхиленнями. Одним з видів діяльності цього руху є також «об’єднаний спорт», в рамках якого разом грають люди з розумовими вадами та без. Вітаючи гостей, Святіший Отець звернув увагу на те, що вони представляють спорт, який «відчиняє очі та серця на цінність та гідність тих людей, які в іншому випадку залишались би об’єктами упередження та виключення». А відзначивши нагоду «наново ствердити важливість об’єднувального спорту», Папа зауважив, що ця «прекрасна дійсність» підтримує надію на «позитивне й плідне майбутнє спорту».

Цього ж дня Папа Франциск прийняв у Ватикані Главу Ради Міністрів Лівану Саада Рафіка Гарірі, який опісля зустрівся з Державним Секретарем Святого Престолу кардиналом П’єтро Пароліном, якого супроводжував архиєпископ Поль Річард Ґаллаґер, Секретар, відповідальний за стосунки з державами.

У суботу, 14 жовтня 2017 р., Папа Франциск прийняв у Ватикані членів Молитовної Ліги імені блаженного Імператора Карла в наміренні миру між народами, яка цими днями проводила в Римі свій щорічний з’їзд. Святіший Отець пригадав, що ця зустріч збіглася із сторіччям мирних ініціатив, започаткованих Папою Венедиктом XV та політичними лідерами з метою покласти край першій світовій війні. За словами Папи Франциска, три завдання, які перед собою ставлять члени Молитовної Ліги, а ними є «шукати й сповняти Божу волю, анґажуватись на користь миру й справедливості та надолужувати за історичні несправедливості», були також характерними рисами в житті блаженного Карла, як державного мужа, чоловіка й глави сім’я та сина Церкви. «Віддаючись Божій волі, він прийняв страждання та віддав своє життя у жертву за мир, завжди знаходячи підтримку в любові та вірі своєї дружини Слугині Божої Зіти», – сказав Святіший Отець, додаючи: «Виклики нашого часу вимагають співпраці всіх людей доброї волі, й, особливо, молитви та самопожертви. Заохочую вас, отже, дотримуватися своєї обітниці брати участь через молитву й особисте заанґажування в різних зусиллях Папи на користь миру. Без підтримки молитви вірних Наступник святого Петра не може сповнити свою місію у світі. Розраховую також і на вас».

«Адорувати», «приймати» та «виходити». Ці три «прості слова», важливі, на думку Святішого Отця, не лиш «для вінкентійського духа», але й для «християнського життя взагалі», були темою його слова, зверненого для представників «вінкентійської родини», що зібралися у Римі на відзначення ювілейного року чотирьохсотріччя своєї харизми. В рамках міжнародного симпозіуму, що розпочався 12 жовтня, у суботу, 14 жовтня, на площі Святого Петра відбулася зустріч з Папою Франциском. Наступник святого Петра зауважив, що святий Вінкентій постійно заохочував «розвивати внутрішнє життя та віддаватися молитві, що очищає та відчиняє серце». Він навчав, що молитва є «щоденним компасом» та «підручником життя». Для нього молитва «не є лише обов’язком, ані, тим більше, набором формулювань», але означає «зупинитися перед Богом, аби побути з ним, щоб просто присвятитися Йому». «Приймати» є глибшою схильністю: це вимагає не лише зробити місце для когось, але бути гостинними, готовими, навченими жертвуватися іншим. Як Бог для нас, так і ми для інших. Приймати означає переглянути своє “я”, випрямити спосіб мислення, зрозуміти, що життя не є моєю приватною власністю і що час не належить мені. Це повільне віддалення від всього того, що є моїм: від мого часу, від мого відпочинку, від власних прав, програм та розпорядків. Той, хто приймає, відрікається від “я” та впускає у своє життя поняття “ти ” та “ми”». «Любов є динамічною та виходить назовні. Той, хто любить, не сидить у м’якому кріслі, очікуючи приходу кращого світу, але з ентузіазмом та простотою підводиться й виходить», – сказав Святіший Отець, пригадуючи слова святого Вінкентія: «Нашим покликанням є йти не на парафію й не лише в дієцезію, але виходити на всю землю. Для чого? Для того, щоб запалювати серця людей, чинячи те, що чинив Божий Син, Який прийшов для того, щоб вкинути вогонь у світ, аби запалити його Своєю любов’ю».

Євангеліє запитує нас, на чиєму боці стоїмо: на стороні власного “я” чи на боці Господа Бога, Який є проти егоїзму та самодостатності? На це вказав Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він очолив на площі Святого Петра у Ватикані в неділю, 15 жовтня 2017 року. На початку цього богослуження він проголосив святими католицької Церкви 33 мучеників з Латинської Америки, іспанського священика Фаустіно Міґеса з Ордену Піярів та італійського капуцина о. Анджело з Акрі. Коментуючи Ісусову притчу про Боже Царство, як весільний бенкет, Святіший Отець звернув увагу на те, що в ній йде мова про багатьох запрошених. Тими запрошеними є «всі ми, адже Господь з кожним із нас прагне “відсвяткувати весілля”». Весілля є «початком спільності всього життя», а це означає, що наші стосунки з Богом «не можуть бути лише стосунками відданих підлеглих з царем, вірних слуг з господарем чи старанних учнів з учителем», але, насамперед, стосунками «улюбленої нареченої з нареченим». «Ось чим є християнське життя – історією любові з Богом, де Господь безкорисливо проявляє ініціативу й де ніхто з нас не може хвалитися ексклюзивністю запрошення: ніхто з нас не є упривілейованішим від інших, але кожен є упривілейованим перед Богом», – сказав Папа, підкреслюючи, що саме з цієї «безкорисливої, ніжної та привілейованої любові народжується й завжди відроджується християнське життя». У світлі слів з Книги Одкровення проповідник зауважив, що небезпекою є «рутинне християнське життя», в якому вдовольняємося «нормальністю», живучи без запалу та ентузіазму. Євангелія також перестерігає перед тим, що запрошення може бути відкинене. Чимало із запрошених віддали перевагу власним інтересам. Тож від любові віддаляємося саме так: не з огляду на злобу, але «віддаючи перевагу власному», чи то забезпеченню, самоствердженню, зручності… «Й тоді розлягаємося на м’якому кріслі заробітків, приємностей, якогось хобі, що дає трохи радості, але таким чином швидко й погано старіємося, тому що старіємося всередині», – сказав Святіший Отець. «Існує ще один аспект, підкреслений в Євангелії: одяг запрошених, що є необхідною умовою. Не вистачить один раз відповісти на запрошення, сказати “так” й на цьому досить, але необхідно вдягнути весільний одяг, потрібна звичка жити любов’ю кожного дня. Бо не можна казати: “Господи, Господи”, якщо не жити Божою волею та не сповняти її». Євхаристійне богослуження,завершилося проказуванням молитви «Ангел Господній». Перед цим Святіший Отець привітав всіх прочан, які прибули вшанувати нових святих, та офіційні делегації з Бразилії, Франції, Італії, Мексики, Іспанії та Мальтійського Ордену.

Цього ж дня, у Ватикані, Святіший Отець Франциск благословив корони для чудотворної ікони Матері Божої Зарваницької.

 Радимо також прочитати:

Папа: відеопослання з нагоди 300-річчя віднайдення чудотворної статуї Пресвятої Богородиці в Апаресіді

Акаунт Папи Франциска в Твіттері вже має більше 40 мільйонів підписників


Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць