Тижневий огляд: Папа і Апостольський престіл (23.10-29.10)
  • Срд, 01/11/2017 - 13:15

В наш час, коли в засобах комунікації чуємо про численні прояви несправедливості, піднесімо молитву до Бога за те, щоби Він навернув серця людей, щоб вони пізнали Господа і перестали поклонятися «божкові-грошам». Із таким заохоченням Папа Франциск звернувся до вірних, коментуючи під час ранкової проповіді у понеділок, 23 жовтня 2017 р., Христову притчу про багача, який покладався лише на свої статки, які стали для нього ідолом. Папа зауважив, що ми сьогодні можемо зустріти багато людей, спраглих грошей та земних благ, людей, які мають дуже багато, мають надмір, в той час, як “голодні діти не мають ліків і доступу до освіти”. Мова йде про «вбивче ідолопоклонство», яке тягне за собою «людські жертвоприношення». «Всі ми знаємо, що трапляється тоді, коли йде мова про спадок: родини діляться, впадають у ненависть одна до одної», – зауважив проповідник, вказуючи на те, що Ісус говорить про необхідність «багатіти в Бога». Отож, самі гроші не є проблемою, «не йдеться про зневагу до грошей». Засуду заслуговує жадібність, тобто, «життя з прив’язаністю до божка-грошей».

Історію змінити неможливо, але не забуваючи про великі провини минулого, потрібно разом звернути погляд у майбутнє повного примирення та братерського сопричастя. Про це говорив Папа Франциск, вітаючи цього ж дня греко-православного Патріарха Єрусалиму Теофілоса ІІІ та його супровід, що здійснюють офіційний візит до Ватикану. Глава Католицької Церкви зазначив, що радіє з приводу того, що отримав нагоду відповісти взаємністю на гостинність, виявлену під час його Апостольської подорожі до Святої Землі. Згадуючи про ключові моменти цього паломництва, Єпископ Риму також висловив схвалення зусиллям православного патріархату, докладеним у співпраці з провідниками інших конфесій для реставрації святих місць Єрусалиму.  Глава Католицької Церкви закликав не дозволити на те, щоб «спогади про епохи, позначені взаємним мовчанням чи взаємним обміном звинуваченнями, труднощі теперішності та непевність щодо майбутнього» стали на заваді «спільному прямуванню до видимої єдності». 

«Щоб вам ніколи не забракло спраги мудрості», – побажав Папа Франциск делегації Університету Тель-Авіву, приймаючи її у понеділок, 23 жовтня 2017 р., в Апостольському палаці у Ватикані, вказуючи на те, що «знання і мудрість повинні прямувати разом». «Ми потребуємо відповідних способів формування лідерів, здатних відкривати нові шляхи для того, аби дати відповідь на потреби сучасних поколінь, не завдаючи шкоди майбутнім поколінням», – сказав Папа, закликавши Тель-Авівський Університет робити вклад у створення «нового лідерства», що буде «уважним до великих моральних питань нашого часу, які ставлять виклики нашим суспільствам, і до вимоги захищати й підтримувати наших найслабших братів і сестер».

24 жовтня 2017 року в прес-службі Святого Престолу відбулася презентація компакт-диску з піснями на Адвент і Різдво, записаного Папською музичною Сикстинською капелою. Його видали під назвою «Veni Domine – Advent & Christmas at the Sistine Chapel». Стародавні музичні твори, які увійшли до альбому, створювали спеціально для папських святкувань. Їхні партитури зберігаються у фонді Сикстинської капели у Ватиканській Апостольській Бібліотеці – одному з найбільших у світі архіві музики епохи Відродження, в якому зберігаються манускрипти найвідоміших композиторів цього історичного періоду.

Той, хто пізнав Ісуса, вже нічого не боїться, навіть смерті. На цьому наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 25 жовтня 2017 р., присвятивши останню, 38-му з черги, катехизу з циклу про християнську надію темі: «Рай – мета нашої надії». Папа звернув увагу на те, що Спаситель обіцяв рай розбійникові, який мав відвагу звернутися із найпокірнішим проханням: «Згадай про мене, коли ввійдеш у Твоє царство». Він не мав за собою добрих діл, аби щось значити, не мав нічого, лише ввірився Ісусові, визнавши Його невинним, добрим, дуже несхожим до себе. І цього «смиренного розкаяння» вистачило. Також Наступник святого Петра підкреслив, що рай «не є казковим місцем», ні «чарівним садом». Рай – це «обійми з Богом», в який входимо «завдяки Ісусові, Який помер за нас на хресті». Й там, де Ісус – «там милосердя і щастя», натомість, без Нього – «холод і пітьма». В годині смерті християнин повторює: «Згадай мене, Господи». «Саме такою є мета нашого життя: щоб усе сповнилося та перемінилося в любові. І якщо віруємо в це, смерть перестає нас лякати, й можемо надіятися на спокійний, сповнений великим довір’ям відхід із цього світу. Той, хто пізнав Ісуса, вже нічого не боїться», – наголосив Святіший Отець.

«Бог є великим, Він є Богом слави, Він крокує з тобою і навіть дає тобі морозиво, коли це необхідно», – наголосив Папа Франциск у середу, 25 жовтня 2017 року, у телепрограмі «Отче наш» на італійському каналі Tv2000, що належить італійській єпископській конференції. Це була перша із дев’яти передбачених передач, що мають вийти в ефір дякуючи співпраці Секретаріату Апостольської Столиці з питань комунікацій та телеканалу Tv2000.

Архиєпископ Іван Юрковіч, Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Женеві, виступив під час засідання Безстрокової міжурядової робочої групи про транснаціональні корпорації та інші комерційні підприємства та їхню юридичну відповідальність за дотримання прав людини, що відбулося 25 жовтня 2017 року. Ватиканський дипломат зазначив, що, незважаючи на те, що ХХІ сторіччя зберегло системи управління, яке успадкувало від минулого, тепер ми є очевидцями послаблення влади держав, в основному через те, що економічний й фінансовий сектори стали транснаціональними й тому мають перевагу над політичним сектором. Іноді ці економічні суб'єкти мають більшу владу, ніж самі держави. Постійний Спостерігач Святого Престолу при ООН зазначив, що держави-учасниці угоди повинні прийняти ефективні законодавчі та адміністративні заходи, відповідно до їхніх національних правових систем та принципів, для того, аби притягати до юридичної відповідальності комерційні підприємства за діяльність, яка порушує права людини у власній країні та за її межами. «Така відповідальність, – підкреслив він, – повинна бути, відповідно до випадків, кримінальною, цивільною або адміністративною».

«Ісус кличе нас до переміни життя, кличе до навернення», – цими словами можна підсумувати проповідь Папи Франциска, яку він виголосив у четвер, 26 жовтня 2017, під час Святої Меси у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти». Серед іншого, проповідник підкреслив, що цей заклик Спасителя передбачає боротьбу із злом навіть у нашому серці; боротьбу, яка не дає людині спокою, але приносить мир. До цих роздумів Вселенського Архиєрея спонукав біблійний уривок із сьогоднішньої Євангелії, де Христос каже, що Він прийшов на землю не для того, щоб спокій принести на землю, а вогонь: «Я прийшов вогонь кинути на землю; і як же Я прагну, щоб він уже розгорівся» (Лк. 12, 49). За словами Єпископа Риму, тут йде мова про вогонь переміни та навернення, до яких закликає Господь: переміни мислення, переміни серця із світського, поганського на християнське. Ця переміна і є наверненням: перемінити спосіб життя.

Свобода людини починає хворіти тоді, коли піддається сліпим силам несвідомості, невідкладним потребам та егоїзмові. На цьому наголосив Папа Франциск у своїй промові до спільноти Португальського Католицького Університету, приймаючи її у четвер, 26 жовтня 2017 року, на приватній аудієнції у Ватикані з нагоди 50-ліття заснування цього навчального закладу. Глава Католицької Церкви заохотив викладачів відповісти собі самим на запитання: «Як ми допомагаємо нашим студентам, щоб вони не вважали диплом про вищу освіту синонімом більшого матеріального статку або соціального престижу? Чи ми допомагаємо їм бачити університетське приготування як відповідальність щодо проблем сьогодення, щодо найубогіших та довкілля?» Папа наголосив, що не вистарчає тільки аналізувати, описувати реальність, але необхідно створювати місця справжнього пошуку та дискусій.

«Молюся й надіюся, що шлях до видимої єдності й надалі звершуватиметься кожного дня та принесе щедрі плоди в майбутньому, як це вже було в наші часи», – сказав Папа Франциск, приймаючи цього ж дня у Ватикані делегацію Церкви Шотландії, національної протестантської Церкви цієї країни, що виникла в часах Реформації. Глава Католицької Церкви звернув увагу, що на гербі Церкви Шотландії зображена неопалима купина, біля якої Мойсей пережив досвід Животворящого Бога. В біблійному уривкові, що розповідає про цю подію, Бог називає себе іменем, «що триватиме крізь віки»: «Бог батьків ваших». Таким чином, Він запрошує також і нас увійти «в історію стосунків, яка нас випереджує, приймати життя віри не у відокремлений і абстрактний спосіб, але в середовищі конкретної спільноти, бо ніхто не стає християнином сам по собі, ніхто не може жити по-християнськи без ближніх». Папа Франциск згадав також і про тих християн, які сьогодні зустрічаються з великими випробуваннями, зазнаючи переслідувань в ім’я Ісуса. «Їхнє свідчення зобов’язує нас з любов’ю та мужністю прямувати вперед, аж до кінця. Наш діалог, спрямований на досягнення повної єдності, наше свідчення та спільне служіння, наше заанґажування у молитву одні за одних і в подолання ран минулого, є відповідями на наші обов’язки перед ними, в рамках того великого “ми” віри», – сказав Єпископ Риму.

У четвер, 26 жовтня 2017 р., Папа Франциск поспілкувався з екіпажом Міжнародної Космічної Станції. Розмова тривала приблизно 25 хвилин. Святіший Отець ставив космонавтам запитання, на які відповіли по черзі кожен із шести членів команди. «Ви є мініатюрою “Скляного Палацу”, – сказав Папа, маючи на увазі штаб-квартиру ООН в Нью-Йорку. – Цілісність є більшою від суми частин. Приклад саме цього ви нам даєте. Дуже дякую вам, дорогі друзі, я б сказав, дорогі браття, бо ми сприймаємо вас, як представників всього людського роду в великому науковому проекті, яким є МКС».

«Без праці не існує гідності», але й «не кожна праця є гідною працею». На це звернув увагу Папа Франциск у відеопосланні, надісланому учасникам Соціального тижня італійських католиків, який розпочався 26 жовтня 2017 р. в місті Кальярі. Його тема: «Праця, якої хочемо: вільна, креативна, спільна та солідарна». «Існують такі форми праці, які принижують гідність людей, – пригадав Святіший Отець, – ті, що підтримують війни виробництвом зброї, які розпродують цінність тіла через торгівлю людьми, пов’язану з проституцією, що визискують неповнолітніх. Гідність робітника ображає також нелегальна праця й та, якою розпоряджаються вербувальники дешевої робочої сили, праця, яка дискримінує жінок та не є інклюзивною щодо людей з інвалідністю». Папа також рішуче засудив нестабільну працю, так званий прекаріат, назвавши його «відкритою раною» багатьох працівників, які живуть у постійному страху втратити робоче місце. Але, як зауважив Папа, існують також і «знаки надії», які зростають немов ліс, не здіймаючи галасу, та навчають двох чеснот: «служити потребуючим» та «формувати спільноти, в яких спільність переважає над суперництвом». За його словами, приємно бачити, що «суспільне оновлення зроджується також із зустрічі та із стосунків» і що «не всі блага є товарами», як от довіра, дружба, любов.

«Захист цивільного населення у конфліктах – Роль гуманітарних організацій та громадянського суспільства», – такою була тема Третьої Конференції з міжнародного гуманітарного права, що відбувалась в офіцерській академії Карабінерів у Римі 27-28 жовтня 2017 року. Учасників заходу, серед яких було багато представників світу політики та італійського уряду, у суботу, 28 жовтня 2017 р., в Климентинському залі апостольського палацу прийняв на приватній аудієнції Святіший Отець. Серед іншого, Глава Католицької Церкви наголосив, що дуже приємно бачити численні прояви солідарності та милосердної любові навіть у часах війни: «Є багато людей, багато харитативних груп та неурядових організацій, у Церкві та поза нею, члени яких долають труднощі та небезпеки, лікуючи поранених та хворих, ховаючи померлих, даючи їжу голодуючим та напуваючи спраглих, відвідуючи в’язнів». Саме згідно із цими нашими ділами милосердя Господь судитиме нас після закінченні нашої земної мандрівки. Далі Папа Франциск висловив побажання, щоб гуманітарні організації завжди могли діяти згідно із фундаментальними принципами гуманності, неупередженості, нейтральності та незалежності.

«Новизна та плідність Світських Інститутів полягає, отже, у поєднанні богопосвячення та світського виміру життя, практикуючи апостолят свідчення, євангелізації – особливо це стосується пресвітерів, – та християнського заанґажування у суспільне життя, – особливо для мирян», – підкреслив Святіший Отець у Папському посланні до членів Симпозіуму італійських Світських Інститутів, що проходив у Папському Патристичному Інституті «Augustinianum» 28-29 жовтня 2017 року у Римі. Захід організований Італійською Конференцією Світських Інститутів у співпраці із Конгрегацією Інститутів богопосвяченого життя та Спільнот апостольського життя відбувається з нагоди 70-річчя Апостольської конституції «Provida Mater Ecclesiae».  Глава Католицької Церкви дав кілька духовних порад, що можуть допомогти членам Світських Інститутів на їхньому шляху, підсумовуючи їх п’ятьма дієсловами: молитися, розпізнавати, поділяти, бути сміливими та бути привітними. Молитися, щоб бути з’єднаними з Господом Богом, близькими Його серцю, слухати Його голос у різних життєвих ситуаціях. Розпізнавати – це вміти відрізняти головні речі від другорядних, щоб змогти побачити відповідальності та завдання, які потрібно прийняти.

Без любові до Бога і до ближнього не існує справжньої вірності Господнім завітам. Про це пригадав Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 29 жовтня 2017 року, коментуючи євангельську розповідь про те, як фарисеї, випробовуючи Ісуса, запитували Його про те, яка заповідь є найбільшою у законі. Святіший Отець звернув увагу на те, що це було підступне запитання, оскільки у Мойсеєвому законі згадуються понад 600 приписів. Як серед них вирізнити найбільшу? Але Ісус без жодного зволікання відповідає: «Любитимеш Господа Бога Твого усім своїм серцем, всією душею та всією думкою своєю». Та додав: «Любитимеш ближнього свого, як самого себе». «Те, що Ісус пропонує на цій євангельській сторінці – це чудесний ідеал, який відповідає найавтентичнішим прагненням нашого серця. У дійсності, ми були створені для того, щоб любити та бути любленими. Бог, Який є любов’ю, створив нас для того, щоб вчинити нас учасниками Його життя, щоб Він любив нас, а ми – Його, а разом з Ним, щоб любили інших людей», – сказав далі Святіший Отець, додаючи: «Такою є мрія Бога щодо людини. Й для того, аби її здійснити, ми потребуємо Його благодаті, потребуємо прийняти в собі здатність любити, яка походить від Самого ж Бога. Ісус віддає Себе нам у Пресвятій Євхаристії саме для того. У ній ми отримуємо Його Тіло та Його Кров, тобто, отримуємо Ісуса в найвищому вираженні Його любові, коли Він віддав Себе Самого Отцеві за наше спасіння».

 

 Радимо також прочитати:

Пробудження о 5 і холодний душ: як виглядав день Івана Павла ІІ

Папа закликав канадську молодь будувати мости і поширювати радість

Папа Римський прийняв на Аудієнції Апостольського Нунція в Україні

Папа – кардиналу Сара про переклад літургійних текстів

Кардинал Паролін: плідний діалог Папи з Європою

Кардинал Паролін про реформи в Церкві

Папа: християни покликані повернути Європі душу