Тижневий огляд: Папа і Апостольський престіл (31.10-06.11.16)
  • Втр, 08/11/2016 - 21:29

Вранці 31 жовтня 2016 року Папа Франциск розпочав 17-ту Апостольську подорож, присвячену спільному лютерансько-католицькому спогадуванню 500-річчя Реформації Мартіна Лютера. Офіційна зустріч у міжнародному аеропорту міста Мальме, візит ввічливості до королівської родини, участь в екуменічній молитві в лютеранському катедральному соборі в Лунді, участь в екуменічному заході на стадіоні Мальме, зустріч з екуменічними делегаціями – таким був перший день візиту Папи Франциска до Швеції. Другого дня, на урочистість всіх святих, у вівторок, 1 листопада 2016 р, Папа Франциск відправив Святу Месу для католицької громади Швеції, на яку прибули також і вірні з усієї Скандинавії на стадіоні в Мальме. У своїй проповіді Святіший Отець зазначив, що мова йде про вшанування святості, яка, іноді, виявляється не у грандіозних ділах чи надзвичайних здобутках, але в тому, що «вміє вірно та щоденно жити вимогами Хрищення». «Це святість, – додав він, – яка складається з любові до Бога і до ближніх. Вірна любов аж до забуття про себе і жертвування себе іншим, як життя тих матерів і батьків, які посвячуються своїм родинам, охоче йдучи на відречення від багатьох речей, багатьох особистих проектів та планів, навіть якщо це не завжди легко дається». «Покликання до святості призначене для всіх і слід прийняти його від Господа в дусі віри. Святі заохочують нас своїм життям і заступництвом перед Богом, а ми потребуємо одні одних, щоб ставати святими. Спільно просімо разом благодаті з радістю прийняти це покликання і в єдності трудитися над його здійсненням», зазаначив Святіший Отець. У міжнародному аеропорту Мальме відбулась коротка офіційна церемонія прощання. На зворотному шляху в Рим після апостольської поїздки до Швеції Святіший Отець відповів на питання журналістів, які супроводжували його на борту літака. На імпровізованому брифінгу порушувались теми закритостість Швеції по відношенню до прийому мігрантів, жіночого священства, причини секуляризації в Європі, про ставлення Папи до Харизматичного оновлення. 

Під час телефонної розмови з єпископом Сполето і Норчії Ренато Боккардо, проведеної в середу 2 листопада, Папа Франциск доручив йому передати близькість, молитву й благословення всім постраждалим від землетрусу у центральному регіоні Італії. Святіший Отець сказав, що глибоко засмучений руїною багатьох храмів – символів віри й ідентичності народу. Він звернувся до єпископа з проханням підбадьорити людей та їх підтримати, щоб вони з надією прямували вперед.

Спогадування померлих має подвійний аспект: смуток і надія. На це звернув увагу Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у середу, 2 листопада 2016 р., очолив на римському кладовищі «Cimitero Flaminio»: «Цвинтар є сумним місцем, він пригадує нам про наших найдорожчих, які відійшли, пригадує також і про наше майбутнє – смерть; але серед цього смутку ми приносимо квіти, як знак надії, і навіть можна сказати, як знак свята, що відбудеться, однак, не тепер, а пізніше. Таким чином, смуток змішується з надією», – сказав Святіший Отець.

3 листопада 2016 року Папа Франциск прийняв на аудієнції велику міжрелігійну делегацію, до якої входили представники: християнства, іудаїзму, ісламу, буддизму, індуїзму та інших віросповідань і релігій - близько 200 осіб,  які працюють у сфері благодійності. Зустріч пройшла в Клементійській залі Апостольського палацу Ватикану і була приурочена до Ювілейного Року Милосердя. Папа зазначив, що суть цієї події у тому, щоби святкувати таємницю Божого милосердя не на словах, але головним чином через справи: "по-справжньому милосердним способом життя", який полягає в "безкорисливій ​​любові, братському служінні, щирому діленні". "Це стиль, який Церква найбільше хоче освоїти", - підкреслив Святіший Отець.

«Милосердний Господь і добрий», – цими словами із 103 Псалма розпочав свою проповідь Папа Франциск під час заупокійної Святої Меси, яку він очолив у п’ятницю, 4 листопада 2016 року, в ватиканській базиліці за душі померлих 7-ох кардиналів та 136-ох архиєпископів і єпископів, які перейшли до вічності протягом останнього року. Проповідник пригадав, що, згідно із християнським звичаєм, продовж місяця листопада ми, в особливий спосіб, молимось за наших померлих братів та сестер. Це, в свою чергу, спонукає нас задуматись над потойбічним життям, над тим, що чекає людину після смерті, призадуматись, зокрема, над нашою остаточною зустріччю з Творцем. Глава Католицької Церкви наголосив, що Господь Бог буде суддею нашого земного життя, однак, таким суддею, якого характеризує милосердя та доброта, як про це пригадує нам псалмоспівець. Єпископ Риму теж зазначив, що протягом свого ревного служіння ті кардинали та єпископи освячували повірених їм людей, уділяючи їм Святі Таїнства, і, таким чином, провадячи їх до спасіння; повні Святого Духа, вони звіщали Євангеліє Христове та з батьківською любов’ю ставились до всіх, зокрема до бідних, незахищених та потребуючих допомоги. Саме тому, ми віримо, що наприкінці їхнього земного шляху, Господь прийняв їх як милу жертву.

4 листопада Папа Франциск направив спеціальне послання учасникам пленарного засідання Єпископської конференції Франції. Зустріч єрархів проходила в Богородичному святилищі Люрду. Папа Франциск закликав єпископів допомогти громадянам Франції «зміцнити надію в пошуках загального блага» і відкрити «нові шляхи», щоб прийдешні роки «були наповнені милосердям до кожної людини, приносячи їй любов і ніжність Бога».

«Земля, дім і праця» - цими словами Папа Франциск висловив спрагу справедливості всіх учасників третьої міжнародної зустрічі народних рухів, з котрими він зустрівся ввечері, 5 листопада 2016 р. Святіший Отець, пригадуючи останню зустріч в Болівії та розпочатий нею шлях, особливо відзначив «діалог між мільйонами осіб, які щоденно трудяться на користь справедливості у світі», яка «починає вкорінюватися». Святіший Отець вказав на корінь тероризму, яким є глобальний контроль грошей над землею, не оминув увагою трагедію біженців та шукачів притулку, говорячи про «ганебну ситуацію» а також поділився думками про взаємини між народом і демократією, які, заміть того, щоб бути «природними і плинними», можуть піддатися загрозі «затемнитися настільки, що стають непізнаваними». 

«З радістю приймаю вас з нагоди вашої ювілейної прощі, яку ви вирішили здійснити, як одна родина. Бажаю підкреслити саме цей аспект, тому що родина в широкому значенні, з багатством її зв’язків та різноманітності, є цінністю, яку в наш час слід наново відкривати», – цими словами Папа Франциск привітав приблизно 300 членів Габсбурзького королівського дому, приймаючи їх у суботу, 5 листопада 2016 р., на аудієнції в Апостольському палаці. Святіший Отець звернув увагу на той факт, що ця проща до Святих Дверей базиліки Святого Петра збіглася зі спогадуванням блаженного Карла Австрійського, який саме 100 років тому зійшов на трон. «Його духовна присутність серед вас, – зауважив Папа, – спричиняється до того, що Габсбурзька родина сьогодні не лише звернена у минуле з ностальгією, але, навпаки, бере активну участь в історичному сьогоденні, з його викликами й потребами. З радістю Папа відзначив той факт, що серед членів монаршої родини дозріло кілька покликань до священичого та богопосвяченого життя. Складаючи за це подяку Господеві, він вказав на те, що це ще раз підтверджує, що «християнська родина є першим тереном, на якому зерна покликання, починаючи від покликання до подружжя, що є справжнім і дійсним покликанням, можуть прорости і розвиватися».

У неділю 6 листопада 2016 року, Його Святість Франциск відправив у базиліці Святого Петра спеціальну Месу, присвячену для ув'язнених, кажучи їм, що хоча покута за свої злочини необхідна, вони ніколи не повинні втрачати надію на майбутнє або прагнення до справжньої свободи. У проповіді Папа звернув увагу на те, що Апостол Павло у своєму посланні до Римлян покликається до Бога як «Бога надії». Продовжуючи Святіший Отець сказав: «Павло майже, здається, говорить нам, що Бог дуже сподівається. Хоча це може здатися парадоксальним, – це правда: Бог сподівається! Його милість не дає йому спокою, так само, як батько чекає повернення блудного сина, або пастух шукає свою загублену вівцю.» «Тому, якщо Бог сподівається, то ніхто не повинен втрачати надію. Бо надія є сила, щоб продовжувати рухатися вперед, – сказав він, – це потуга витривало й наполегливо просуватися у бік майбутнього й зміни життя. Це спонука дивитися на завтра, так щоб любов яку ми зазнали, при всіх наших помилках, могла показати нам новий шлях.» На закінчення Святіший Отець наголосив, що віра, навіть, якщо вона така маленька, як гірчичне зерно, може пересувати гори. Скільки разів сила віри дозволила нам вимовити слово прощення у тих ситуаціях, коли по-людськи це здавалось неможливим зробити. Особи, які зазнали визискування та насильства над собою, своїми рідними чи своїм майном, лише за допомогою Божого милосердя можуть вилікувати свої рани. Де на насильство відповідається прощенням, там серце того, хто помолився, може бути переможене любов’ю, яка перемагає будь-яку форму зла.

Воскресіння полягає не лише у поверненні до життя після смерті, але є також новим способом життя, досвід якого маємо вже у сьогоденні. На це звернув увагу Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 6 листопада 2016 р., коментуючи євангельську розповідь про те, як садукеї намагалися висміяти Ісуса за допомогою абсурдних запитань. Святіший Отець наголосив на тому, що вірити у воскресіння важливо для того, щоб «кожен наш акт християнської любові» не був швидкоплинним, щоб не був ціллю сам у собі, але ставав «зерном, призначеним прорости в Божому саді й принести плоди вічного життя». Після проказування молитви «Ангел Господній», Папа Франциск звернувся із закликом «на користь покращення умов життя в тюрмах у всьому світі, щоб була повністю пошанованою людська гідність ув’язнених».

Радимо прочитати:

Виглядає на те, що об’єктивні, незалежні, неупереджені ЗМІ дурять нас стосовно Папи

Молитовні намірення Франциска на листопад 2016

Відеопредставлення молитовного намірення Папи на листопад

Затверджено новий статут Папської Академії «Pro Vita» (за життя)

У жовтні цього року найпопулярнішою релігійною книгою в Хорватії стала книга Папи-емерита Бенедикта ХVІ «Останні розмови»

Спільна декларація з нагоди спільного католицько-лютеранського спогадування Реформації

Логотип візиту Папи Франциска до Швеції – хрест з Ісусом у центрі всього

Ватиканська Апостольська Бібліотека продрвжить співпрацю з Європейською космічною агенцією

У Ватикані представлено заключні події Святого Року

Посол України при Святому Престолі зустрілася з групою українських активістів, які цікавляться історією українсько-ватиканських відносин