Богобоязливість чи, іншими словами, страх Божий допомагає нам усвідомлювати, що все, що ми маємо, це дари благодаті, спонукає смиренно іти за Господом та уникати гріха. Про останній з семи дарів Святого Духа Папа Франциск навчав під час загальної аудієнції, яка у середу, 11 червня 2014 р., відбулася на площі Святого Петра у Ватикані.

Перед тим, як вийти до паломників, які зібралися на площі перед ватиканською базилікою, Святіший Отець у залі Павла VI зустрівся з групою хворих, які прибули на аудієнцію, але з огляду на спеку було вирішено зібрати їх у приміщенні, щоб вони не мусіли перебувати під палючим сонцем. Наступник святого Петра проказав разом з ними молитву до Пресвятої Богородиці та уділив благословення.

На початку свого повчання Папа Франциск, насамперед, наголосив на тому, що дар богобоязливості не означає боятися Бога: «Ми добре знаємо, що Бог є Батьком, що любить нас і прагне нашого спасіння та завжди прощає. Тому, немає причини боятися Його. Божий страх, натомість, це дар Святого Духа, який пригадує нам, наскільки малими ми є перед Богом та Його любов’ю, і наше добро полягає у тому, щоб смиренно, з пошаною та довір’ям віддатися в Його руки».

Святіший Отець зауважив, що коли Святий Дух оселяється в нашому серці, то наповняє його миром та втіхою, спонукаючи нас почуватися такими, якими ми і є насправді – малими, які покладають свої сподівання і турботи на Бога та відчувають Його підтримку й тепло, як діти в обіймах батька. «В цьому значенні, – вів далі він, – можемо добре збагнути, як богобоязливість набирає у нас форму слухняності, вдячності та прослави, наповнюючи наші серця надією. Ми, у дійсності, дуже часто неспроможні збагнути Божий задум, й усвідомлюємо, що не здатні самі собі забезпечити щастя та вічне життя. Але саме через досвід власних обмежень та нашої убогості Святий Дух нас утішає та дає відчути, як єдиною важливою справою є дозволити, щоб нас провадив Ісус посеред обіймів Небесного Отця».

За словами Наступника святого Петра, богобоязливість допомагає нам усвідомити, що «все походить з благодаті», а наша справжня сила полягає в тому, «щоб іти за Господом Ісусом і дозволити Отцеві виливати на нас Його доброту та милосердя». Тож коли ми огорнені Божим страхом, це спонукає нас «зі смиренням, готовністю та слухняністю» іти за Ісусом, але «не з пасивним наставленням покірливого підпорядкування», а «зі здивуванням та радістю дитини». Богобоязливість не чинить християн «боязкими й податливими», але породжує в них «відважність та силу», робить їх «переконаними, сповненими ентузіазмом, які підпорядковуються Господеві не зі страху», але є «зворушеними та здобутими Його любов’ю».

«Однак, будьмо насторожі, тому що Божий дар богобоязливості є також “сигналом тривоги” перед обличчям настирливості в гріхах, – вів далі Святіший Отець. – Коли людина живе у злі, богохулить проти Бога, визискує інших, є деспотом, живе лише заради грошей, марнославства, влади чи гордості, тоді святий Божий страх попереджає нас: увага! З усією цієї владою, грошима, гордістю, славою, ти не будеш щасливим. Ніхто не зможе забрати з собою на той світ ні грошей, ні владу, ні славу, ні гордість. Нічого! Зможемо забрати лише любов, яку нам дає Бог-Отець, Божі пестощі, які ми прийняли та отримали з любові. І зможемо забрате те, що ми зробили для інших».

У цьому контексті Папа закликав слухачів не покладати надію на гроші, славу чи владу, бо «все це не може обіцяти нам нічого доброго». «Маю на увазі, – сказав він, – людей, на яких лежить відповідальність за інших, і вони віддаються корупції. Чи ви вважаєте, що корумпована особа буде щасливою на тому світі? Ні, увесь плід її корупції зіпсував її серце, і їй буде нелегко стати перед Господом». Святіший Отець вказав на тих, які промишляють торгівлею людьми й користають з рабської праці, виробляють зброю для ведення воєн, зазначаючи, що вони не мають Божого страху і є нещасливими.

«Просімо у Господа Бога благодаті, – підсумував Святіший Отець, – приєднати наш голос до волання бідних, щоб прийняти дар богобоязливості та разом з ними визнавати себе огорнутими милосердям і любов’ю Бога, Який є нашим Отцем».